Польсько-український щорічник OŚWIATOLOGIA/ОСВІТОЛОГІЯ

У статті запропоновано авторську версію історико-генетичного аналізу державної політики неза-лежної України у галузі загальної середньої освіти. Головним інструментом-методом став історіографіч-ний аналіз дібраних документальних, архівних, наукових, соціологічних джерел, відрефлексованих на основі історико-генетичного підходу у сув’язі з такими методами, як системний аналіз, що дає змогу забезпе-чити вивчення освітньої політики в її цілісності, порівняльний підхід, покладений в основу інтерпретації змін освітньої політики.
У часовій тяглості перших 15 років незалежності відображено розгортання державної освітньої полі-тики щодо реформування шкільної освіти України крізь діяльність МОН України. Цілі дослідження — на під-ставі дискурсивного аналізу масиву документальних і наукових джерел обґрунтувати провідні страте-гії і тактичні кроки, програми з їх імплементації у практику середньої школи. Обґрунтовано авторське визначення поняття «тенденція в освітній політиці держави» і його відмінності від поняття «напрям освітньої політики»; уточнено «поняття освітня політика держави».
Доведено, що зміни стратегічних цілей в освіті є наслідком зміни політичного курсу країни. Тому перша ключова стратегія України в освіті із здобуттям суверенітету спрямовувалася на розбудову національ-ної державності, а розвиток шкільної освіти, як і освітньої галузі у цілому, вмотивовано набув націєтвор-чого спрямування. Стратегія і тактичні завдання з її реалізації були проголошені у такому першому важ-ливому документі, як «Державна національна програма «Освіта» : Україна ХХІ століття» (1993). Переважна більшість закладених у ній ідей щодо розвитку національної школи не втратили значення й донині. Хоча фінансово-економічні труднощі перехідного періоду в Україні у 1990-і роки не дали змоги реалізувати за-плановані зміни, що за дослідженнями зарубіжних учених є поширеним явищем й у світовому вимірі освітніх реформ (P. Burch (2007), N. D. Jei (2016), F. Nordin (2017), документи Європейської Комісії (2012), однак націо-нальний вектор розвитку освіти утвердився в Україні.
Розкрито формування на межі віків і прийняття наступної стратегії розвитку української освіти, утому числі і шкільної — це євроінтеграційний політичний напрям розвитку країни, а отже і її освітньої галузі. Ця стратегія була сформульована у наступному важливому документі — Національній доктрині розвитку освіти «Україна у ХХІ столітті» (2001). Спроектовані напрями здійснення реформ у напрямі євро-інтеграції поєднувалися з гуманістичною стратегічною лінією на розвиток людини як найвищої цінності суспільства, а науки і освіти — як рушіїв національного суспільного прогресу.
Ключові слова: державна освітня політика; євроінтеграційна освітня політика; національна школа; Україна; шкільна освіта.

Література

• Андрущенко В. П. Освітня політика в умовах входження України в Європейський простір. 2014. URL: http://dspace.khntusg.com.ua/bitstream/123456789/942/1/3.pdf (дата звернення: 15.02.2020).

• Гальперіна В., Савельєв В. Освітня політика. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В. Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008.

• Грень Л. М. Державна політика в галузі управління сферою професійно-технічної освіти: характерис-тика змісту та обґрунтування напрямів. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія : Держ. управління. 2019. № 4. Т. 30 (69). С. 47–54.

• Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). Освіта. 1993. № 44–46. С. 1–13.

• Державна програма «Вчитель». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/379-2002-%D0%BF#Text (дата звернення: 15.02.2020).

• Дічек Н. П. Тенденції шкільної освітньої політики в Україні у перше десятиріччя незалежності. Педагогіка і психологія. Вісник НАПН України. 2019 а. Вип. 2. С. 72–86.

• Дічек Н. П. Освітня політика в суверенній Україні й індивідуалізація шкільної освіти. Процеси дифе-ренціації в шкільній освіті незалежної України (історико-аналітичний аспект) / Нац. акад. пед. наук України, Ін-т педагогіки НАПН України ; авт. кол. : Н. П. Дічек, Н. Б. Антонець, Н. М. Гупан, А. А. Загородня, Т. І. Куліш, С. М. Шевченко ; за заг. ред. док. пед. наук, проф. Н. П. Дічек. Київ, 2019 б. С. 7–36.

• Інформаційний збірник Міністерства народної освіти УРСР. 1991. № 6.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2002. № 2.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2002. № 4.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2002. № 7.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2002. № 8–9.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2003. № 11.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2003. № 15–16.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2004. № 1–2.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2004. № 10.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2004. № 19–20.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1992. № 17–18.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1993. № 14.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1993. № 8.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1994. № 8.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1995. № 24.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1995. № 4.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1996. № 17–18.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1997. № 24.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 2000. № 19.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 2000. № 21.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 2000. № 22.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 2000. № 23.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 2001. № 13.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 2001. № 7.

• Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 2004. № 23–24.

• Кремень В. Г. Про стан освіти в Україні та Національну доктрину її розвитку. ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. Київ, ЗАТ «Нічлава». 2001. 232 с.

• Луговий В. Державна освітня політика. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В. Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008.

• Мова і мовознавство в духовному житті суспільства : Монографія. Київ : Вид дім Д. Бураго. 2007. 352 с. URL: http://www.inmo.org.ua/assets/files/Mova%20i%20movoznavstvo%20v%20 duhovnomu%20jhytti%20suspilstva.pdf (дата звернення 15.02.2020).

• Національна доктрина розвитку освіти «Україна в ХХІ столітті». Освіта. 2002. Січень. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002#Text (дата звернення 15.02.2020).

• Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / Нац. акад. пед. наук України ; [редкол. : В. Г. Кремень (голова), В. І. Луговий (заст. голови), А. М. Гуржій (заст. голови), О. Я. Савченко (заст. голови)] ; за заг. ред. В. Г. Кременя. Київ, 2016. 224 с.

• Про загальну середню освіту : Закон Верховної Ради України від 13.05.1999 № 651-XIV. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-14#Text (Закон втратив чинність на підставі Закону № 463-IX від 16.01.2020}) (дата звернення: 15.02.2020).

• Про Концепцію загальної середньої освіти (12-річна школа) : Постанова Колегії МОН України, Президії АПН України від 22.11.01 р. № 12/5-2. URL: http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_ osv/2712/ (дата звернення: 15.02.2020).

• Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної при-родничо-математичної освіти на період до 2015 р. : Розпорядження КМ України від 27.02.2010 р. № 1720-р (втратило чинність на підставі Постанови КМ № 71 (71-2014-п) від 05.03.2014). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1720-2010-%D1%80#Text (дата звернення: 15.02.2020).

• Сисоєва С. О. Освітні реформи: освітологічний контекст. Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. № 3. С. 44–54. URL: file:///C:/Users/111/Downloads/Tipuss_2013_3_7.pdf (дата звернення: 15.02.2020).

• Соціальна ситуація в Україні: особливості відображення трансформаційних процесів у громадській думці (2014–2018) : довідник / М. М. Слюсаревський та ін. Київ, Талком, 2019. 271 с.

• Шульга Н. Д. Стратегія розвитку освіти як інструмент державної освітньої політики в Україні. Державне управління та місцеве самоврядування. 2015. № 4 (27). URL: http://www.dridu. dp.ua/vidavnictvo/2015/2015_04(27)/12.pdf (дата звернення: 15.02.2020).

• Шульга Н. Д. Характеристика базових понять феномена «державна освітня політика». Теорія та прак-тика державного управління. 2015. № 2 (49). С. 1–7. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2015-2/doc/2/04.pdf (дата звернення: 15.02.2020).

• Burch P. Educational Policy and Practice From Perspective of Institutional Theory: Crafting a Wider Lens. Educational Researcher. 2007. № 2 / 36. pp. 84–95. URL: https://www.jstor.org/stable/pdf/4621078. pdf (request date: 08.08.2020). https://doi.org/10.3102/0013189X07299792.

• Burnett N. International Education Policies, Issues, and Challenges. In: Education, Learning, Training: Critical Issues for Development, International Development Policy series. Graduate Institute Publications, Brill-Nijhoff, 2014. No 5. pp. 27–36. URL: https://journals.openedition.org/poldev/1770 Education Policy and Planning, UNESCO. 2019. URL: https://en.unesco.org/themes/education-policy-planning (дата звернення: 01.02.2020).

• Jie Ng. D. Towards a Framework of Education Policy Analysis. 2016. URL: https://www.headfoundation.org/ papers/2016_-_5)_Towards_a_Framework_of_Education_Policy_Analysis_.pdf (дата звернен-ня: 08.02.2020).

• Nordin A., Wahlström N. Exploring European Education Policy through the Lens of Dewey’s Democracy and Education. European Journal of Pragmatism and American Philosophy. 2016. No VIII-1. URL: https://journals.openedition.org/ejpap/439#tocto1n8 (дата звернення: 08.02.2020).

• Viennet R., Pont B. Education Policy Implementation: a Literature Review and Proposed Framework. OECD Education Working Paper. 2017. No. 162 URL: http://www.oecd.org/officialdocuments/publicdis playdocumentpdf/?cote=EDU/WKP(2017)11&docLanguage=En (дата звернення: 08.02.2020).

Текст статті (PDF)