Сторінка 3 з 13

Ярослав Хархула 
ORCID iD 0000-0002-8470-7374
доктор гуманітарних наук у галузі соціології (Ph.D), заступник директора Інституту педагогічних наук із дидактики, Академія Ігнатіанум у Кракові, вул. Koперніка 26, 31-501 Краків, Республіка Польща,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


ІНТЕГРАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ ХОСЕ ОРТЕГА-І-ГАССЕТА
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2020.9.2

Стаття присвячена постатті Хосе Ортега-і-Гассета, мислителю ХХ століття, який започаткував нову школу філософії і зібрав навколо себе багато студентів. Іспанський мислитель зробив викладання та педагогіку своєю професією та покликанням життя, здобув славу «вихователя громадянина» або «по-літичного вихователя». Метою цієї статті є аналіз педагогічних аспектів соціальної теорії Хосе Ортега-і-Гассета. Так, педагогічні аспекти означеної теорії здебільшого орієнтовані на соціальні проблеми, ніж на метафізичні припущення. Філософія іспанського мислителя насичена глибокою педагогікою, якою він також керувався у своїй академічній роботі та громадській діяльності. Педагогіка у його теорії та праці має не лише дидактичний аспект, але, зрештою, є необхідним елементом політичної філософії, оскільки це спосіб організації суспільства та залучення людей до громадянського життя.
Філософські припущення цього автора, його концепція глобальної реальності значною мірою визнача-ють його педагогіку. Філософія Ортеги-і-Гассета — це філософія, яка більше, ніж метафізика, зосереджу-ється на проблемах соціальних обставин.
Стаття починається з аналізу вибраних аспектів біографії Ортеги-і-Гассета, приділяючи особливу увагу педагогічним посиланням, щоб краще показати еволюцію його поглядів та краще зрозуміти, наскіль-ки різні ситуації «повсякденного життя» впливали на концепції, створені автором. Цей аналіз його біогра-фії зосереджений на періоді, граничною датою якого є 1914 рік.
Зосереджено увагу на основних напрямах його досліджень, які визначають мислителя як представника лібералізму з чітким соціальним характером. Однак його концепцію еліти часто трактували як елітарну, близьку до консервативних установок, що стало результатом надто спрощеного тлумачення понять «маса» та «еліта» у міркуваннях іспанського філософа. 
У роботі представлені вибрані аспекти біографії Хосе Ортеги-і-Гассета, у яких приділено особливу ува-гу педагогічним посиланням. У такій спосіб простежено еволюцію його поглядів та різні ситуації «повсяк-денного життя», що вплинули на концепції, створені автором.
Наступним етапом аналізу мислительської роботи Хосе Ортеги-і-Гассета стали концепції педагогіч-них поглядів. Цей період формування поглядів іспанського мислителя часто згадується в літературі як період «соціальної педагогіки», оскільки в ньому автор визначає освіту як засіб зміни та вдосконалення сус-пільства.
Ключові слова: громадянська освіта; соціальна педагогіка; філософія обставин; Хосе Ортега-і-Гассет.

References

  • Acevedo Guerra, J. (2014). Ortega, Renan y la idea de nación. Universitaria (es).

  • Almeida Amoedo, M (2014). (coord.), A vida como Projecto — senda de José Ortega y Gasset. Universidade de Évora (es).

  • Aranguren, J. L. (1958). La ética de Ortega. Taurus (es).

  • Arias Argüelles-Meres, L. (2005). Buscando un Ortega desde dentro: Una nueva biografía sobre el filósofo que fue «un acontecimiento». Septem Ediciones (es).

  • Assumção, J. (2012). Homem-massa. A filosofia de Ortega y Gasset e sua crítica à cultura massificada. Editora Bestiário / Fundación José Ortega y Gasset-Gregorio Marañón (por).

  • Castelló Meliá, J. C. (2009). La hermenéutica narrativa de Ortega y Gasset. Comares (es).

  • Cerezo Galán, P. (2011). José Ortega y Gasset y la razón práctica. Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset — Gregorio Marañón (es).

  • Gabriel-Stheeman, L. (2000). Función retórica del recurso etimológico en la obra de José Ortega y Gasset.Toxosoutos (es).

  • Gaos, J. (2013). Los pasos perdidos. Escritos sobre Ortega y Gasset. Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset-Gregorio Marañón (es).

  • Gil Villegas, F. (1996). Los profetas y el mesías. Lukács y Ortega como precursores de Heidegger en el Zeitgeist de la modernidad (1900–1929). Fondo de Cultura Económica (es).

  • Lasaga Medina, J. (2003). José Ortega y Gasset (1883–1955). Vida y filosofía. Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset (es).

  • López Frías, F. (1985). Ética y política. En torno al pensamiento de José Ortega y Gasset. Promociones Publicitarias Universitarias (es).

  • Monfort Prades, J. M. (2014). Filosofía de la cultura en Ortega y Gasset. Entrevistas con expertos. Editorial Académica Española (es).

  • Ortega y Gasset, J. (1958). Obras completas, 6 tomos. Revista de Occidente (wszystkie przywołane w artykule pozycje tego autora zostały zaczerpnięte z niniejszej publikacji a przy każdej pozycji umieszczonej w bibliografii został wskazany rok wydania danej pozycji, a także numer tomu w którym się ona znajduje i zakres stron): Ortega y Gasset, J. (1906). La pedagogía del paisaje. T. 1, s. 53–57 (es).

  • Ortega y Gasset, J. (1907). Sobre los estudios clásicos. T. 1, s. 63–67 (es).

  • Ortega y Gasset, J. (1908). Asamblea para el progreso de las ciencias. T. 1, s. 99–110 (es).

  • Ortega y Gasset, J. (1910). La pedagogía social como programa político. T. 1, s. 503–521 (es).

  • Ortega y Gasset, J. (1911). Una respuesta a una pregunta. T. 1, s. 211–215 (es).

  • Ortega y Gasset, J. (1914). Meditaciones del Quijote. T. 1, s. 309–400 (es).

  • Romano, V. (1976). José Ortega y Gasset, publicista. Akal (es).

  • San Martín, J. (2012). La fenomenología de Ortega y Gasset. Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset (es).

  • Silver, P. W. (1978). Fenomenología y razón vital: Génesis de Meditaciones del Quijote de Ortega y Gasset. Alianza (es).

  • Valero Lumbreras, Á. (2013). José Ortega y Gasset, diputado. De los Diputados (es).


Текст статті (PDF)