- №9, 2020 року
- Владислав Блашяк
- Ярослав Хархула
- Людмила Ракітянська
- Ніна Батечко, Микола Михайліченко
- Олексій Сисоєв
- Наталія Дічек
- Тетяна Скрипник, Данута Аль-Хамісі, Олена Мартинчук, Каріна Бірюкова
- Марчін Злочяк
- Сильвія Ковальська
- Ярослав Слуцький
- Лєна Єджеяк
- Дорота Левандовська, Даніел Кожан
- Усі сторінки
Владислав Блашяк
ORCID iD 0000-0001-6945-3567
доктор габілітований, професор, викладач, Вища школа імені Павла Влодковича в Плоцьку, Алея Кілинського 12, 09-402 Плоцьк, Республіка Польща,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Стаття висвітлює основні ідеї польського професора Владислава Блашяка Вищої школи імені Павла Влодковича в Плоцьку щодо питання однієї із загадок Всесвіту — людського мозку, які були проголошені у 2019 р. в інавгураційному виступі.
Ця доповідь була виголошена перед ректором, членами Сенату, студентами Вищої школи і звернена до теми мозку людини та його функціонування. Автор поділився з присутніми своїми найновійшими дослі-дженнями, подав класифікації, наголосив на стрімкому розвитку технічного прогресу, який якнайтісніше пов’язаний зі структурою мозку.
У промові, яка є результатами наукових досліджень останніх десятиліть, професор вказує на роль ре-волюційних винаходів, які зіграли величезну роль у пришвидшенні розвитку досліджень еволюції Всесвіту та мозку. Одним із таких винаходів став телескоп. Що ж до мозку, то впровадження таких дослідницьких інструментів, як комп’ютерна томографія (1972), МРТ (магнітно-резонансна томографія ), а потім ЕЕГ (електроенцефалографія), ПЕТ (позитронно-емісійна томографія), MЕГ (магнітоенцефалографія) і, нещо-давні винаходи по відстеженню стану очей. Такі відкриття в науці змусили дослідника задуматися над пи-танням: чи справді вже тепер знання про мозок дозволяють нам зробити навчання ефективнішим? Однак вже зараз знання про мозок людини дозволяють нам краще зрозуміти учня.
Науковцем наведена класифікація дітей за віковими психологічними періодами, роботою нейронів голов-ного мозку. Вказано, що у віці 4–5 років найкраще розбудована мережа нейронів. Чотирилітня дитина є ма-лим генієм, коли на роботу мозку йде 50 % енергії, що отрумується з харчування. Період бунтуючого підлітка вирізняється дозріванням мозку, тобто процесами зміцнення між нейронами. У цей період у підлітка доміну-ють осередки емоцій, які з точки зору дорослих є непередбачуваними, такі, що інколи призводять до ризику.
Автор промови говорить про важливість знань у досягненнях нейроосвіти для того, щоб зрозуміти інколи чудні і найнесподіваніші для нас висловлювання наших учнів. Закликає до обов’язку у пильнуванні ре-зультатів найновіших досліджень над Всесвітом та над нашим мозком, бо своєю вчительською роботою освітяни робитимуть зміни в мізках своїх вихованців.
Ключові слова: Всесвіт і мозок; мозок людини; нейрони мозку; нейроосвіта; теорія Великого вибуху Бін-га Бенга.
References
-
Błasiak, W. (2019). Największe zagadki natury — wszechświat i mózg (Wykład Inauguracyjny 2019). Szkoła Wyższa im. Pawła Włodkowica. https://www.wlodkowic.pl/3-news/newsflash/878-xxviii-inauguracja.html (pol).
-
Darwin, K. (1859). O powstawaniu gatunków. Szwajcaria (pol).
-
Dickinson, E. (1990). 100 wierszy: Emily Dickinson. Arka (pol).
-
Kopernik, M. (1566). De Revolutionibus orbium coelestium, Libri VI. Henricpetrina (łacina).