Сторінка 22 з 29

Ольга  Олексюк
ORCID iD  0000-0002-7785-1239

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та методики музичного мистецтва Інститут мистецтв, бул. І. Шамо 18/2, 02100 Київ,  Україна  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Анастасія  Коваль
ORCID iD 0000-0001-5622-3391

аспірант кафедри теорії та методики музичного мистецтва Інституту мистецтв, Київський університету імені Бориса Грінченка, бул. І. Шамо 18/2, 02100 Київ,  Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.136142
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.136142

 ГЕРМЕНЕВТИЧНІ ПРИНЦИПИ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ: ІНТЕРПРЕТАЦІЙНИЙ ДИСКУРС


Освітній процес у вищому мистецькому навчальному закладі тісно пов’язаний з розумінням художніх текстів. Викладачі разом зі студентами наповнюють власним розумінням тексти музичних творів, осмислюють їх прояв  у педагогічній практиці. Герменевтика прагне до духовної інтерпретації тексту, розкриваючи його смисл і значення в універсумі культури.Виходячи з герменевтичного вчення, розуміння виступає фундаментальною основою кожного з етапів процесу інтерпретації музичного твору.

Стаття присвячена обґрунтуванню герменевтичних принципів інтерпретації музичного твору в освітньому процесі вищого мистецького навчального закладу. До таких принципів ми відносимо наступні: будь-яке місце у тексті можна зрозуміти тільки на основі усього матеріалу в цілому, виходячи із заданого контексту (герменевтичне коло); герменевтична інтерпретація формується з розуміння музичного твору  із його застосуванням у власному досвіді; інтерпретація тексту проводиться з метою реалізації його смислу і функцій. Інтерпретуючи музичний твір з герменевтичних позицій, музикант-виконавець реалізує особистісні емоції, почуття, прагнення, ідеали, шляхом вираження загальнолюдських цінностей.

Ключові слова: герменевтика;  герменевтичне коло;  герменевтичний підхід;    герменевтичний принцип;  інтерпретація;  мистецька освіта; музичне мистецтво; розуміння.

Література

Борев Ю. Б. Эстетика : учебник. Москва : Высшая школа, 2002. 511 с.

Герасимова-Персидская Н. В. Целостность как универсалия и ее проявление в музыке. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського : Питання організації художньої цілісності музичного твору. 2005. Вип. 51. С. 3–8.

Гринчук І., Бурська О. Проблеми музичного мислення: теорія і методика розвитку. Діалектика музичного логосу та ейдосу : навч.-метод. посіб. Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. 224 с.

Закирова А. Ф. Теоретические основы педагогической герменевтики и варианты ее реализации в научно-образовательной практике. Образование и наука. 2012.  № 6. С. 19–42. doi:10.17853/1994-5639-2012-6-19-42.

Захаров Ю. К. Истолкование музыки : семиотический и герменевтический аспекты: автореф. дис. … канд. искусствоведения: спец. 17.00.02 «Музыкальное искусство». Москва, 1999. 21 с.

Олексюк О. М. Герменевтичне розуміння музичного твору як методологічний ресурс модернізації мистецької освіти. Збірник наукових праць «Мова і культура». Інститут української мови НАН України, 2009.

Олексюк О. М., Ткач М. М., Лісун Д. В.Герменевтичний підхід у вищій мистецькій освіті : колект. монограф. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. 164 с.

Теории, школы, концепции (Критический анализ). Художественная рецепция и герменевтика. Отв. ред. Ю. Б. Борев. Москва : Издательство «Наука», 1985. 290 с.

Шпачинський І. Л. Творчий потенціал особистості і його реалізація в умовах трансформації суспільства : автореф. дис. … канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії». Одеса, 2006. 20 с.

Ast F. Grundlinien der Grammatik, Hermeneuting und Kritik. Landshut, 1808.

Dilthey W. Budowa swiata historycznegow haukach hymanistyznych, tlum. E. Pazskowska-Lagowska, Slowo/obraz terytoria. Gdansk, 2004.

Gadamer H. G. Wirkungsgeschichte und Application. In. Rezeptionsästhetik. München, 1975.


Повний текст: PDF (укр.)