- №6, 2017 року
- Б. Сліверський
- В. Бондар
- С. Сисоєва
- Г. Хоружий
- М. Каміньська
- М. Култаєва
- О. Рафальський
- О. Мінчановська
- В. Мельниченко
- Г. Ільїна
- Т. Дерека
- В. Курило, А. Гуцол
- С. Савченко
- У. Клаймон-Лех
- Л. Бартосяк
- А. Шафранська
- Я. Цехмістер
- Б. Хойнацька-Синашко
- Г. Пєхачек-Огерман
- Т. Гебель
- О. Олексюк, А. Коваль
- І. Соколова
- А. Хрузд-Матущик
- Н. Батечко
- Є. Громов
- Т. Харченко
- Н. Мосьпан
- О. Самохвал
- Усі сторінки
Клаймон-Лех Уршула,
ORCID iD 0000 0003-4195-2094
доктор наук, доцент, Факультет етнології і освітніх наук, Сілезький університет в Катовіцах, вул. Бєльська, 62, 43-400 Цешин, Республіка Польща,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.9297
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.9297
ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР ЯК СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ОСІБ З ОБМЕЖЕНИМИ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ТА ЇХНІХ РОДИН
Для людей з обмеженими можливостями та їх сімей віртуальний простір – це простір для спілкування, інформація про лікування, різні методи терапії тощо. Інтернет також є місцем для соціальної підтримки. У цій статті я представляю декілька асоціації та Інтернет-груп, що об'єднують батьків дітей-інвалідів. Я вважаю, що діяльність таких асоціацій є формою соціальної підтримки, а також своєрідною формою навчання для людей з обмеженими можливостями та їх сімей.
Ключові слова: асоціація; інвалідність; Інтернет; сім’я.
References
Botler, J. D. (1990). Człowiek Turinga. Kultura zachodu w wieku komputera. Tłumacz. T. Globan-Glas. Warszawa, Polska: PIW (pol).
Breslau, N., & Davis, G. (1986). Chronic stress and major depression. Archives of General Psychiatry, 43, 309–314 (pol).
Bruhn (2011). Efekt grupy. Spójność społeczna i jej konsekwencje dla zdrowia. Tlum. A. Plisiecka. Warszawa, Polska: Wyd. Szkoły Wyższej Psychologii Społecznej (pol).
Burszta, B. J. (2003). Internetowa polis w trzech krótkich odsłonach. W: W. J. Burszta, Ekran, mit, rzeczywistość. Warszawa, Polska (pol).
Chodkowska, M. (1995). Mieć dziecko z z porażeniem mózgowym. Pamiętniki matek. Lublin, Polska: Wyd. Pracownia Wydawnicza Fundacji «Masz szansę» (pol).
Grodzka, M. (1995). Płacz bez łez. Listy rodziców dzieci autystycznych. Gdańsk, Polska: Wydawnictwo Medyczne MAKmed (pol).
Karwowska, M. (2007). Macierzyństwo wobec dziecka niepełnosprawnego intelektualnie. Bydgoszcz, Polska: Wyd. Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego (pol).
Kowalik, S. (2001). Pomiędzy dyskryminacją a integracją osób niepelnosprawnych.W: B. Kaja (red.): Wspomaganie rozwoju. Psychostymulacja i psychokorekcja. Tom 3, Bydgoszcz, Polska: Wyd. Uniwersytetu Kaziemierza Wielkiego w Bydgoszczy, 36–58 (pol).
Krajewski, K. (2003). Kultury kultury popularnej. Poznań, Polska: Wyd. Naukowe UAM (pol).
Lehmann, J. P., & Roberto, K. A. (1996). Comparison of factors influencing mothers' perceptions about the futures of their adolescent children with and without disabiblities.Mental Retardation, 34, 27–38 (pol).
Smith, M. (1992). Voices from the Well: The Logic of the Virtual Common.
Retrieved from http://www.sscnet.ucla.edu/soc/csoc/papers/voices/Voices.htm. (pol).
Walter, N. (2016). Internetowe wsparcie społeczne. Studium socjopedagogiczne. Poznań, Polska: Wyd. Naukowe UAM (pol).
Повний текст: PDF (пол.)