Сторінка 14 з 29

Сергій Савченко

ORCID iD 0000-0001-7245-6128

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», пл. Гоголя, 1, 92703 Старобільськ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.8691 
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.8691

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ В ДОНБАСІ

У статті розкрито особливості процесу соціалізації особистості в умовах гібридної війни в Донбасі; обґрунтовано ідеї щодорозвитку теорії соціалізації особистості в умовах гібридної війни шляхом оновлення й уточнення понятійно-термінологічного апарату. Доведено, що найбільш влучними для визначення негативних трансформацій в особистості внаслідок гібридної війни на сході України є поняття «абераційна соціалізація», що означає негативну, хибну соціалізацію особистості внаслідок агресивних і спотворених зовнішніх впливів, та «абераційна активність», сутність якої полягає в активності такої особистості, спрямованої на досягнення антисоціальних цілей. Пропоноване нове трактування процесу соціалізації особистості, яку представлено як трьохрівневу модель, основними складниками якої є: засвоєння соціальних норм, досвіду, цінностей, ролей, зв’язків, зразків поведінки тощо; їх відтворення завдяки власній активності; створення нового в соціальному середовищі (здатність до соціальних інновацій).

Ключові слова: абераційна активність;  абераційна соціалізація;  гібридна війна;  соціалізація особистості;  соціальні інновації.

Література

Андреева Г. М. Социальная психология. Москва : Аспект-пресс, 1996. 376 с.

Воробйова І. В. Інформаційно-психологічна зброя як самостійний засіб ведення інформаційно-психологічної війни. Системи озброєння і військова техніка. 2010. № 1 (21). С. 141–144.

Горбулін В. «Гібридна війна» як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу. Дзеркало тижня – Україна. 2015. № 2 (24 січня). С. 3.

Гринько К. Інформаційно-психологічна агресія як різновид інформаційно-психологічного впливу. Аналіз форм і засобів здійснення у інфопросторі України та стратегії протидії. Циркуляр Фонду В. Пінчука. 2008. URL: http://asyan.org/potra/ (дата звернення: 16.08.2017).

Дубина А. М. Інформаційно-психологічні війни і їх вплив на масову свідомість. Київ : НТУУ «КПІ», 2011. 57 с.

Караман О. Л. Напрями і зміст діяльності університету в умовах гібридної війни на Сході України. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка (Педагогічні науки). 2016. № 6 (303). С. 221–231.

Панченко В. М. Інформаційні операції в асиметричній війні Росії проти України: підходи до моделювання. Інформація і право. 2014. № 3 (12). С. 13–16.

Петрик В., Жарков Я., Дзюба М. Небезпеки особистості в інформаційному просторі. Юридичний журнал. 2007. № 2. С. 45–46.

Петрик В. Сутність інформаційної безпеки держави, суспільства та особи.  Юридичний журнал. 2009. № 5. С. 122–134.

Савченко С. В. Науково-теоретичні засади соціалізації студентської молоді в позанавчальній діяльності в умовах регіонального освітнього простору : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.05. Луганськ, 2004. 455 с.

Савченко С. В. Социализация студенческой молодёжи в условиях регионального образовательного пространства. Луганск : Альма-матер, 2003. 406 с.

Словник української мови: в 11 т. Т. 1. 1970. URL: http://sum.in.ua/s/aberacij (дата звернення: 16.08.2017).

Толубко В. Б., Рось А. О. Складові інформаційної боротьби. Наука і оборона. 2002.  № 2. С. 23–28.

Третьякова В. Психонасильство та психотерор як міжнародно-правові глобальні біоетичні проблеми: їх профілактика в сучасному суспільстві. Віче. Журнал Верховної Ради України. 2013. № 4.

URL: http://veche.kiev.ua/journal/3530/ (дата звернення: 16.08.2017).

Шевчук П. Інформаційно-психологічна війна Росії проти України: як їй протидіяти. Науковий вісник «Демократичне самоврядування». 2014. Вип. 13. С. 1–11.

Повний текст: PDF (укр.)