Польсько-український щорічник OŚWIATOLOGIA/ОСВІТОЛОГІЯ

• №6, 2017 року
• Б. Сліверський
• В. Бондар
• С. Сисоєва
• Г. Хоружий
• М. Каміньська
• М. Култаєва
• О. Рафальський
• О. Мінчановська
• В. Мельниченко
• Г. Ільїна
• Т. Дерека
• В. Курило, А. Гуцол
• С. Савченко
• У. Клаймон-Лех
• Л. Бартосяк
• А. Шафранська
• Я. Цехмістер
• Б. Хойнацька-Синашко
• Г. Пєхачек-Огерман
• Т. Гебель
• О. Олексюк, А. Коваль
• І. Соколова
• А. Хрузд-Матущик
• Н. Батечко
• Є. Громов
• Т. Харченко
• Н. Мосьпан
• О. Самохвал
• Усі сторінки

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.819
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.819

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.2025
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.2025

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.2630
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.2630

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.3137
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.3137

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.3843
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.3843

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.4451
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.4451

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.5258
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.5258

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.5964
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.5964

СУБ’ЄКТИВНІСТЬ В ОСВІТІ – РОЗДУМИ ПРО ВІДНОСИНИ УЧИТЕЛЬ – УЧЕНЬ

У статті розглянуто освітній діалог як модель суб’єктивної взаємодії, своєрідну ідею, яка визначає спосіб мислення про освіту. Освітній діалог сприяє створенню можливостей самовираження для усіх учасників. Однак це може відбутися тільки в тому випадку, якщо для учасників передбачено відповідні умови, а вчителі усвідомлюють, що вони є моделями поведінки для своїх учнів.

Ключові слова: взаємодія;  відносини учитель – учень;  суб’єктивність в освітньому діалозі.

References

Brzezińska, A. (1994). Czym może być aktywne uczestnictwo ucznia i nauczyciela? [w]: Uczyć inaczej, G. Lutomski (red.). Poznań, Polska (pol).

Daniecki, W. (1983). Poczucie podmiotowości i jego uwarunkowania organizacyjne. [w]: Podmiotowość jednostki w koncepcjach psychologicznych i organizacyjnych, K. Korzeniowski i in. (red.). Wrocław, Polska (pol).

De Martini, N. (1996). Wychowanie jest piękne. Warszawa, Polska (pol).

Feiner, M. (1995). Ku nowym sposobom myślenia i praktykowania pedagogicznego. Edukacja. Studia. Badania. Innowacje, 3 (pol).

Gurycka, A. (1985). Podmiotowość w wychowawczych doświadczeniach dzieci i młodzieży. Warszawa, Polska (pol).

Hajnicz, W. (1998). Wolność jako wartość w sytuacjach edukacyjnych. [w]: Dylematy wczesnej edukacji, D. Klus-Stańska і M. Suświłło (red.). Olsztyn, Polska (pol).

Kofta, M. (1985). Orientacja podmiotowa: zarys modelu. [w]: Podmiotowość w wychowawczych doświadczeniach dzieci i młodzieży, A. Gurycka (red.). Warszawa, Polska (pol).

Korzeniowski, K. (1983). Podmiotowość człowieka. Metateoretyczne ramy teorii. [w]: Podmiotowość jednostki w koncepcjach psychologicznych i organizacyjnych, K. Korzeniowski i in. (red.). Wrocław, Polska (pol).

Kotusiewicz, A. A. (1995). Nowe kategorie edukacyjne. [w]: Nauczyciel i uczniowie w sytuacjach szkolnych, G. Koć – Seniuch (red.). Białystok, Polska (pol).

Kukołowicz, T. (1993). Zasada podmiotowości w procesie nauczania. [w]: Współczesne kierunki modernizacji dydaktyki, J. Półturzycki & E. A. Wesołowska (red.). Toruń, Polska (pol).

Puślecki, Wł. (1996). Kształcenie wyzwalające w edukacji wczesnoszkolnej. Kraków, Polska (pol).

Sośnicki, K. (1973). Teoria środków wychowania. Warszawa, Polska (pol).

Strelau, J. (2007). Psychologia. Podręcznik akademicki. T. 3. Jednostka w społeczeństwie i elementy psychologii stosowanej. Gdańsk, Polska (pol).

Szempruch, J. (2004). Dylematy przemian polskiej szkoły i edukacji w kontekście tendencji europejskich. [w]: Edukacja jutra. X Tatrzańskie Seminarium Naukowe, K. Denek, T. Koszczyc і M. Lewandowski (red.). Wrocław, Polska (pol).

Śnieżyński, M. (2001). Dialog edukacyjny. Kraków, Polska (pol).

Śnieżyński, M. (2005). Sztuka dialogu. Teoretyczne założenia a szkolna rzeczywistość. Kraków, Polska (pol).

Więckowski, R. (1993). Edukacja wczesnoszkolna. [w]: Encyklopedia pedagogiczna, W. Pomykało (red.). Warszawa, Polska (pol).

Повний текст: PDF (пол.)

Володимир Мельниченко
ORCID iD 0000-0002-5772-0100

доктор історичних наук, дійсний член (академік) НАПН України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, вул. Січових Стрільців, 52-А, 04053 Київ, Україна

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.6470
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.6470

МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ: «РУЙНОВАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ МОСКОВСЬКІЇ МУРИ...»

 У статті висвітлено сприйняття та оцінювання Тарасом Шевченком і Михайлом Грушевським унікальної і маловідомої сторінки національної і міжнародної історії – штурму восени 1618 року московського Кремля козацьким військом українського гетьмана Петра Сагайдачного.

Ключові слова: політично-полководницька діяльність П. Сагайдачного;  українсько-російські відносини;  штурм московського Кремля.

Література

Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. Т. 7. Київ : Наукова думка, 1995. 628 с.
Грушевський M. C. Історія української літератури : в 6 т., 9 кн. Т. 1. Київ : Либідь, 1993. 392 с.
Грушевський М. С. Твори : у 50 т. Т. 1. Львів : Світ, 2002. 529 с.
Грушевський М. С. Твори : у 50 т. Т. 3. Львів : Світ, 2005. 792 с.
Грушевський М. С. Твори : у 50 т. Т. 23. Львів : Світ, 2014. 602 с.
Історія українського козацтва : Нариси : У 2 т. Т. 1 / редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. 800 с.
Колодный Л. Москва в улицах и лицах. Центр. Москва : Голос-пресс, 2004. 512 с.
Максимович М. О. У пошуках омріяної України : вибрані українознавчі твори. Київ : Либідь, 2003. 359 с.
Спогади про Тараса Шевченка / уклад. і прим.: В. Бородін, М. Павлюк, О. Боронь. Київ : Дніпро, 2010. 608 с.
Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків : у 3 т. Т. 2. Львів : Світ, 1991. 457 с.

Повний текст: PDF (укр.)

Галина Ільїна
ORCID iD 0000-0001-8409-0696

кандидат філософських наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60, 01033 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.7075
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.7075

ВІЗУАЛЬНИЙ СМИСЛ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО СПОГЛЯДАННЯ У ФІЛОСОФІЇ Й. Г. ФІХТЕ

В статті досліджується візуальна проблематика у філософії трансцендентального ідеалізму Й. Г. Фіхте. Він приділив більше всього уваги візуальній парадигмі порівняно з іншими представниками німецької класичної філософії. Автор зазначає, що Й. Г. Фіхте розробив оригінальну концепцію трансцендентально-феноменологічного бачення, в якій суб’єкт споглядає не реально існуючі предмети, а їх відображення в своїй свідомості. Це споглядання, показано в статті, є інтелектуальним спогляданням, котре постає основою кожного знання, і є також головною точкою зору для кожної філософії.

Ключові слова: візуальний;  інтелектуальне споглядання;  самосвідомість;  свідомість;  суб’єкт;  рефлексія;  трансцендентальний.

Література

Батаева Е. В. Видимое общество. Теория и практика визуалистики : монографія. Харьков : ФЛП Лысенко И.Б., 2013. 349 с.

Гайденко П. П. Прорыв к трансцендентному: Новая онтология ХХ века. Москва : Республика, 1997. 497 с.

Кант И. Из рукописного наследия (материалы к «Критике чистого разума», Opus postumum) / под ред. В. А. Жучкова / пер. с нем. В. В. Васильева, С. А. Чернова. Москва : Прогресс-Традиция, 2000. 756 с.

Кант И. Критика чистого разума. Москва : Эксмо, 2006. 736 с.

Семенов В. Е. Доминирующие парадигмы трансцендентализма в западно­европейской философии. Москва : РОССПЭН, 2012. 687 с.

Тёрнер Ф. М. Европейская интеллектуальная история от Руссо до Ницше. Москва : Кучково поле, 2016. 384 с.

Фихте И. Г. Второе введение в наукоучение. Соч. в 2-х т. Т.1. Санкт-Петербург : Мифрил, 1993a. С. 477–546.

Фихте И. Г. Назначение человека. Соч. в 2-х т. Т.2. Санкт-Петербург : Мифрил, 1993b. С. 65–224.

Фихте И. Г. Основа общего наукоучения. Соч. в 2-х т. Т.1. Санкт-Петербург : Мифрил, 1993c. С. 65–338.

Фихте И. Г. Основные черты современной эпохи. Соч. в 2-х т. Т.2. Санкт-Петербург : Мифрил, 1993d. С. 359–618.

Ямпольский М. Наблюдатель. Очерки истории видения. Москва : Ad Margineu, 2000. 287 с.

Schulz W. Der gebrochene Weltbezug. Aufsätze zur Geschichte der Philosophie und zur Analyse der Gegenwart. Stuttgart, 1994. 286 s.

Fichte J. G. Werke ed. I. H. Berlin : Walter de Gruyter, 1971. 479 s.

Повний текст: PDF (укр.)

Тетяна Дерека
ORCID iD 0000-0003-0998-1821

доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методики фізичної культури, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренко, вул. Роменська, 87, 40002 Суми, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.7680
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.7680

 РОЗВИТОК АКМЕОЛОГІЇ (20-ТІ РОКИ ХХ СТ. - ПОЧАТОК ХХІ СТ.): ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

У статті визначено та охарактеризовано розвиток акмеології як науки. Досліджено особливості розвитку акмеології в період 20-х років ХХ століття – до початку ХХІ століття. Визначено етапи становлення акмеологіі: фундаментальний, синергетично-технологічний, професійно-прикладний, академічно-науковий, креативно-інтегративний. Охарактеризовано особливості становлення акмеології, визначено етапи розвитку як науки, що вивчає закономірності і феномени розвитку людини в процесі самовдосконалення, цілеспрямованого руху до професійного й особистісного акме. У статті виокремлено етапи розвитку акмеології на теренах України.

Ключові слова: акме;  акмеологія;  етапи становлення;  професійна акмеологія;  самовдосконалення.

 Література

Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Санкт-Петербург : Питер, 2001. 288 с.

Бодалев А. А. Акмеолгия. Москва : РАГС, 2002. 650 с.

Бранский В. П. Социальная синергетика и акмеология. Теория самоорганизации индивидуума и социума. Санкт-Петербург : Политехника, 2001. 159 с.

Гладкова В. М. Акмеологічні засади професійного самовдосконалення менеджерів вищих навчальних закладів : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.06 «Теорія та методика управління освітою». Київ, 2014. 40 c.

Дерека Т. Г. Акмеологічні засади неперервної професійної підготовки фахівців фізичного виховання : автореф. дис. … д-ра пед.. наук: 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти». Київ, 2017. 38 c.

Дерека Т. Г. Неперервна професійна підготовка фахівців фізичного виховання: акмеологічні засади : монографія. Київ : Видавництво ВП «Едельвейс», 2016. 528 с.

Дерека Т. Г. Формування акме-якостей особистості як компонента акмеологічної компетентності фахівців фізичного виховання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2016. №5. С. 3–8. doi :10.15561/18189172.2016.0503

Деркач А. А. Акмеологические основы развития профессионализм. Москва : Воронеж, 2004. 253 с.

Дубасенюк О. А. Акмеологічний підхід як стратегічний орієнтир особистісно-орієнтованої педагогічної освіти. Проблеми освіти: збірник наукових праць. 2015. Вип. 84. С. 25–31.

Ильин В. В., Носович Н. В. Религиоведение. Москва; Санкт-Петербург, 2008. 264 с.

Кузьмина Н. В. Предмет акмеологии. Санкт-Петербург : Политехника, 2002. 189 с.

Огнев’юк В. О. Акме-особистість, акме-суспільство, акме-країна. Акмеологія – наука ХХІ століття : матеріали ІV Міжнар. наук. – практ. конф., 30 травня 2014 р. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2014. С. 3–19.

Освітологія: хрестоматія : навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. Укладачі: Огнев’юк В. О., Сисоєва С. О. Київ : ВП «Едельвейс», 2013. 744 с.

Пальчевський С. С. Акмеологія : навчальний посібник. Київ : Кондор, 2008. 398 с.

Перевозчиков В. І. Актуальні питання розвитку акмеологічної науки в Україні. Акмеологія в Україні: теорія і практика. 2010. №1. С. 14–17.

Рыбников Н. А. Как создавался психологический інститут. Вопросы психологии. 1994. №1. С. 6–16.

Санкт-Петербургский институт психологии и акмеологии. URL: http://www.akme.edu.ru (дата обращения: 27.09.2017).

Українська академія акмеології. URL: http://www.acmeology.org.ua/ index.php?option=%20com_content&view=article&id=63&Itemid=69 (дата звернення: 27.09.2017).

 
Повний текст: PDF (укр.)

Віталій Курило
ORCID iD 0000-0001-8566-476X

доктор педагогічних наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, голова Вченої ради, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», пл. Гоголя, 1, 92703 Старобільськ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Алла Гуцол
ORCID iD 0000-0001-6409-5991

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, готельної і ресторанної справи, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», пл. Гоголя, 1, 92703 Старобільськ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.8185
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.8185

РОЛЬ ТА МІСЦЕ ГЕНДЕРУ У СИСТЕМІ ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

У статті висвітлено нормативно-правову базу впровадження гендерного підходу у систему освіти Республіки Білорусь; проаналізовано документи, що стосуються імплементації гендерного компоненту у діяльність закладів освіти. Вказано, що розглянутими документами передбачався контроль за процесом розвитку інституційного механізму щодо забезпечення гендерної рівності, розширення економічних можливостей чоловіків та жінок, забезпечення гендерно-орієнтованої охорони здоров’я, забезпечення гендерної рівності в сімейних відносинах, протидія насильству в сім'ї та торгівлі людьми, гендерна освіта і просвіта.

Досліджено значення гендерної проблематики для розвитку суспільства в цілому та окремої особистості зокрема. Акцентовано увагу на процесі соціалізації як провідному факторі розвитку гендерної самоідентифікації та прогресивності  поглядів відносно гендерних питань.

Ключові слова: гендер;  гендерна освіта;  гендерні установки;  державна політика;  інструменти гендерної політики;  соціалізація.

Література

Богданович О. Формирование гендерной культуры учащихся. Мозырь : ООО ИД «Белый Ветер», 2009. С. 6–8.

Бурова С. Н. Гендерное воспитание молодежи. Минск : ООО «Мисанта», 2008. 196 с.

Гендерный подход в воспитании молодежи. Сост. С. Н. Бурова, О. А. Янчук. Минск : Право и экономика, 2010. 442 с.

Грихин К. Система образования – фабрика гендерного перекоса в обществе. URL: http://www.bsdp.org/naviny/zhanchyny-bsdp/21-09-2013/sistema-obrazovaniya-fabrika-gendernogo-perekosa-v-obshchestve (дата звернення: 12.03.2017).

Коновальчик Е. А., Смотрицкая Г. Е. Воспитание гендерной культуры учащихся. Минск : Национальный институт образования, 2008. 96 с.

Концепция воспитания детей и учащейся молодежи в Республике Беларусь. Настаўніцкая газета. 2000. №21. С. 3.

Машин В. Н., Торкунова О. І. Деякі аспекти гендерної освіти у вищій школі. Теорія науки. 2014. №3. С. 6.

Пастанова Савета Міністраў Рэспублікі Беларусь ад 3 сентября 2008 г. №1286 «Об утверждении Национального плана действий по обеспечению гендерного равенства на 2008-2010 годы».

URL: http://laws.newsby.org/documents/sovetm/pos00/sovmin00146.htm (дата звароту: 12.03.2017).

Постановление Кабинета Министров Республики Беларусь от 06.06.1996 N 373 «О Национальном плане действий по улучшению положения женщин на 1996 – 2000 годы». URL: http://pravo.levonevsky.org/bazaby11/republic56/ text503.htm (дата обращения: 12.03.2017).

Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 16.08.2011 № 1101 «Об утверждении Национального плана действий по обеспечению гендерного равенства в Республике Беларусь на 2011 – 2015 годы».

URL:  http://www.levonevski.net/pravo/norm2013/num08/d08148.html (дата обращения: 12.03.2017).

Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 17 февраля 2017 г. № 149 «Об утверждении Национального плана действий по обеспечению гендерного равенства в Республике Беларусь на 2017–2020 год». URL:  http://www.pravo.by/document/?guid=12551&p0=C21700149&p1=1&p5=0 (дата обращения: 12.03.2017).

Штылева Л. В. Гендерный подход в педагогике и образовании. Фактор пола в образовании: гендерный подход и анализ. Москва : ПЕР СЭ, 2008. С. 165–188.

OECD (2015). The ABC of Gender Equality in Education: Aptitude, Behaviour, Confidence, PISA, OECD Publishing. http://dx.doi.org/10.1787/ 9789264229945-en

Повний текст: PDF (укр.)

Сергій Савченко

ORCID iD 0000-0001-7245-6128

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», пл. Гоголя, 1, 92703 Старобільськ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.8691 
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.8691

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ В ДОНБАСІ

У статті розкрито особливості процесу соціалізації особистості в умовах гібридної війни в Донбасі; обґрунтовано ідеї щодорозвитку теорії соціалізації особистості в умовах гібридної війни шляхом оновлення й уточнення понятійно-термінологічного апарату. Доведено, що найбільш влучними для визначення негативних трансформацій в особистості внаслідок гібридної війни на сході України є поняття «абераційна соціалізація», що означає негативну, хибну соціалізацію особистості внаслідок агресивних і спотворених зовнішніх впливів, та «абераційна активність», сутність якої полягає в активності такої особистості, спрямованої на досягнення антисоціальних цілей. Пропоноване нове трактування процесу соціалізації особистості, яку представлено як трьохрівневу модель, основними складниками якої є: засвоєння соціальних норм, досвіду, цінностей, ролей, зв’язків, зразків поведінки тощо; їх відтворення завдяки власній активності; створення нового в соціальному середовищі (здатність до соціальних інновацій).

Ключові слова: абераційна активність;  абераційна соціалізація;  гібридна війна;  соціалізація особистості;  соціальні інновації.

Література

Андреева Г. М. Социальная психология. Москва : Аспект-пресс, 1996. 376 с.

Воробйова І. В. Інформаційно-психологічна зброя як самостійний засіб ведення інформаційно-психологічної війни. Системи озброєння і військова техніка. 2010. № 1 (21). С. 141–144.

Горбулін В. «Гібридна війна» як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу. Дзеркало тижня – Україна. 2015. № 2 (24 січня). С. 3.

Гринько К. Інформаційно-психологічна агресія як різновид інформаційно-психологічного впливу. Аналіз форм і засобів здійснення у інфопросторі України та стратегії протидії. Циркуляр Фонду В. Пінчука. 2008. URL: http://asyan.org/potra/ (дата звернення: 16.08.2017).

Дубина А. М. Інформаційно-психологічні війни і їх вплив на масову свідомість. Київ : НТУУ «КПІ», 2011. 57 с.

Караман О. Л. Напрями і зміст діяльності університету в умовах гібридної війни на Сході України. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка (Педагогічні науки). 2016. № 6 (303). С. 221–231.

Панченко В. М. Інформаційні операції в асиметричній війні Росії проти України: підходи до моделювання. Інформація і право. 2014. № 3 (12). С. 13–16.

Петрик В., Жарков Я., Дзюба М. Небезпеки особистості в інформаційному просторі. Юридичний журнал. 2007. № 2. С. 45–46.

Петрик В. Сутність інформаційної безпеки держави, суспільства та особи.  Юридичний журнал. 2009. № 5. С. 122–134.

Савченко С. В. Науково-теоретичні засади соціалізації студентської молоді в позанавчальній діяльності в умовах регіонального освітнього простору : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.05. Луганськ, 2004. 455 с.

Савченко С. В. Социализация студенческой молодёжи в условиях регионального образовательного пространства. Луганск : Альма-матер, 2003. 406 с.

Словник української мови: в 11 т. Т. 1. 1970. URL: http://sum.in.ua/s/aberacij (дата звернення: 16.08.2017).

Толубко В. Б., Рось А. О. Складові інформаційної боротьби. Наука і оборона. 2002.  № 2. С. 23–28.

Третьякова В. Психонасильство та психотерор як міжнародно-правові глобальні біоетичні проблеми: їх профілактика в сучасному суспільстві. Віче. Журнал Верховної Ради України. 2013. № 4.

URL: http://veche.kiev.ua/journal/3530/ (дата звернення: 16.08.2017).

Шевчук П. Інформаційно-психологічна війна Росії проти України: як їй протидіяти. Науковий вісник «Демократичне самоврядування». 2014. Вип. 13. С. 1–11.

Повний текст: PDF (укр.)

Клаймон-Лех Уршула, 
ORCID iD 0000 0003-4195-2094

доктор наук, доцент, Факультет етнології і освітніх наук, Сілезький університет в Катовіцах, вул. Бєльська, 62, 43-400 Цешин, Республіка Польща, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.9297
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.9297
 

ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР ЯК СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ОСІБ З ОБМЕЖЕНИМИ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ТА ЇХНІХ РОДИН

Для людей з обмеженими можливостями та їх сімей віртуальний простір – це простір для спілкування, інформація про лікування, різні методи терапії тощо. Інтернет також є місцем для соціальної підтримки. У цій статті я представляю декілька асоціації та Інтернет-груп, що об'єднують батьків дітей-інвалідів. Я вважаю, що діяльність таких асоціацій є формою соціальної підтримки, а також своєрідною формою навчання для людей з обмеженими можливостями та їх сімей.

Ключові слова: асоціація;  інвалідність;  Інтернет;  сім’я.

References

Botler, J. D. (1990). Człowiek Turinga. Kultura zachodu w wieku komputera. Tłumacz. T. Globan-Glas. Warszawa, Polska: PIW (pol).

Breslau, N., & Davis, G. (1986). Chronic stress and major depression. Archives of General Psychiatry, 43, 309–314 (pol).

Bruhn (2011). Efekt grupy. Spójność społeczna i jej konsekwencje dla zdrowia. Tlum. A. Plisiecka. Warszawa, Polska: Wyd. Szkoły Wyższej Psychologii Społecznej (pol).

Burszta, B. J. (2003). Internetowa polis w trzech krótkich odsłonach. W: W. J. Burszta, Ekran, mit, rzeczywistość. Warszawa, Polska (pol).

Chodkowska, M. (1995). Mieć dziecko z z porażeniem mózgowym. Pamiętniki matek. Lublin, Polska: Wyd.  Pracownia Wydawnicza Fundacji «Masz szansę» (pol).

Grodzka, M. (1995). Płacz bez łez. Listy rodziców dzieci autystycznych. Gdańsk, Polska:  Wydawnictwo Medyczne MAKmed (pol).

Karwowska, M. (2007). Macierzyństwo wobec dziecka niepełnosprawnego intelektualnie. Bydgoszcz, Polska: Wyd. Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego (pol).

Kowalik, S. (2001). Pomiędzy dyskryminacją a integracją osób niepelnosprawnych.W: B. Kaja (red.): Wspomaganie rozwoju. Psychostymulacja i psychokorekcja. Tom 3, Bydgoszcz, Polska: Wyd. Uniwersytetu Kaziemierza Wielkiego w Bydgoszczy, 36–58 (pol).

Krajewski, K. (2003). Kultury kultury popularnej. Poznań, Polska: Wyd. Naukowe UAM (pol).

Lehmann, J. P., & Roberto, K. A. (1996). Comparison of factors influencing mothers' perceptions about the futures of their adolescent children with and without disabiblities.Mental Retardation, 34, 27–38 (pol).

Smith, M. (1992). Voices from the Well: The Logic of the Virtual Common.

Retrieved from http://www.sscnet.ucla.edu/soc/csoc/papers/voices/Voices.htm. (pol).

Walter, N. (2016). Internetowe wsparcie społeczne. Studium socjopedagogiczne. Poznań, Polska: Wyd. Naukowe UAM (pol).

Повний текст: PDF (пол.)

Бартосяк Лукаш,

ORCID iD 0000-0002-2980-7380

доктор наук, закінчив Педагогічний факультет Варшавського університету, Краківське передмістя 26/28, 00-927 Варшава, Республіка Польща

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.97102
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.97102

 ДОГЛЯД БАТЬКА ЗА ДИТИНОЮ У СІЛЬСЬКІЙ СІМ’Ї: ДОГЛЯД ЗА ЗДОРОВ’ЯМ 

 Стаття є частиною дослідницького проекту «Батьківські відносини в сільській місцевості». Стаття зосереджена на невеликому фрагменті проекту, пов’язаного з роллю батька в процесі виховання дитини. Дії, які пов’язані з організацією побутових умов можуть бути класифіковані як критерії, що дозволяють визначити участь батьків у догляді за дітьми. Якісний аналіз зібраних матеріалів досліджень, який передує теоретичному введенню, надає сучасні знання щодо здійснення догляду за дитиною, участі батька в охороні здоров’я дітей, приготування їжі для дитини тощо.

Ключові слова: батько;  виховання;  дитина;  догляд;  сім’я.

References

Braun-Gałkowska, M. (2008). Psychologia domowa. Lublin, Polska: Wydawnictwo KUL (pol).

Cordes, P. J. (2005). Zagubione ojcostwo. Pelplin, Polska: Biblioteka «Pastorales» – «Bernardinum» (pol).

Fijałkowski, W. (1996). Ojcostwo na nowo odkryte. Pelplin, Polska: Wydawnictwo Diecezjalne (pol).

Gładowa, A. (1999). Klasyczne i współczesne koncepcje osobowości. Kraków, Polska:  Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego (pol).

Jaworowska, A. (1986). Specyfika roli ojca. Różnice między matką a ojcem w zakresie funkcjonowania w rolach rodzicielskich (przegląd badań). Psychologia Wychowawcza, 1 (pol).

Kornas-Biela, D. (2001). Oblicza ojcostwa. Lublin, Polska: Wydawnictwo KUL (pol).

Kwak, A. (2008). Rodzicielstwo między domem, prawem, służbami społecznymi. Warszawa, Polska: Akademia Pedagogiki Specjalnej (pol).

Mierzwiński, B. (1999). Mężczyzna istota nieznana. Warszawa, Polska: Wydawnictwo «Adam» (pol).

Mądrzycki, T. (1977). Psychologiczne prawidłowości kształtowania się postaw. Warszawa, Polska: Wydawnictwa szkolne i Pedagogiczne (pol).

Pospiszyl, K. (1980). Ojciec a rozwój dziecka. Warszawa, Polska: Wiedza Powszechna (pol).

Sikorska, M. (2009). Nowa matka – nowy ojciec – nowe dziecko. O nowym układzie sił w polskich rodzinach. Warszawa, Polska: Wydawnictwa Akademickie i profesjonalne (pol).

Sitarczyk, M. (2002). Międzypokoleniowa transmisja postaw wychowawczych ojców. Lublin, Polska: Wyd. Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej (pol).

Smith, M. (2002). Między ojcem a synem. Kraków, Polska: WAM (pol). 

Sosnowski, T. (2011). Ojciec we współczesnej rodzinie. Kontekst pedagogiczny. Warszawa, Polska:  Wydawnictwo Akademickie Żak (pol).

Witczak, J. (1987). Ojcostwo bez tajemnic. Warszawa, Polska: Instytut Wydawniczy Związków zawodowych (pol).

Wolicki, M. (1982). Wpływ kontaktu psychicznego z ojcem na uczenie się przez dziecko ról rodzicielskich. Problemy Rodziny, 4 (pol).

Śledzianowski, J. (2000). Ach! Ten tata. Kielce, Polska: Wydawnictwo «Korad» (pol).


Повний текст: PDF (пол.)

Шафранська Анна,

ORCID iD 0000-0002-1504-5602
доктор габілітований, доцент, Факультет етнології і освітніх наук, Сілезький університет в Катовіцах, вул. Бєльська, 62, 43-400 Цешин, Республіка Польща,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.103109
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.103109

 ОСВІТНІ ЗМІНИ В ПОЛЬЩІ ПІСЛЯ СИСТЕМНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ – НАЙВАЖЛИВІШІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ПІСЛЯ 1989 РОКУ

Очікувалося, що трансформація політичної системи в Польщі після прориву у 1989 році суттєво змінить польську школу. Як ефект реформ, здійснених наприкінці 1980-х років, існуючий ієрархічний порядок із сильно централізованою владою та добре розвиненою системою контролю та нагляду було змінено демократичним порядком. Очікувалося, що результати цих перетворень будуть розглядатися у всіх сферах життя, включаючи освіту. Тому зміни мали на меті впливати на існуючу модель професійної підготовки вчителів, яка могла б сприяти здійсненню багатьох широких змін у їх професійній сфері. Проте, не всі трансформації виявилися цілеспрямованими, тому викликали багато нових, часто хвилюючих явищ. Положення вчителів у Польщі багато в чому визначається політичною діяльністю. Хоча політична система змінилася, введені реформи переважно носять політичний характер.

Ключові слова: вчитель;  освітні зміни;  трансформація політичної системи.

References

Biblioteczka reformy. (1999, Sierpień). Ministerstwo Edukacji Narodowej o ocenianiu. Warszawa, Polska (pol).

Biblioteczka reformy. (2000, Luty). Ministerstwo Edukacji Narodowej o reformie po dwóch latach. Warszawa, Polska (pol).

Biblioteczka reformy. (1999, Kwiecień). Ministerstwo Edukacji Narodowej o reformie programowej kształcenie zintegrowane. Warszawa, Polska (pol).

Biblioteczka reformy. (1998). Ministerstwo Edukacji Narodowej o reformie. Warszawa, Polska (pol).

Biblioteczka reformy. (2000). Ministerstwo Edukacji Narodowej o systemie finansowania oświaty. Warszawa, Polska (pol).

Dz. U. nr 95, poz. 425 1991 rok  i z 1992 roku nr 26, poz. 113 (pol).

Dz. U. nr 95, poz. 425. Ustawę z dnia 7 września 1991 roku (pol).

Dz. U. Z 1999: 14/129 (pol).

Dz. U. Z 1999: 14/129, Załącznik nr 1. (pol).

Gajdzica, A. (2006). Reforma oświaty a praktyka edukacji wczesnoszkolnej. Katowice, Polska: Wydawnictwo Uniwrstetu Śląskiego (pol).

Gajdzica, A. (2006). Zmiana społeczna i opór wobec zmian w badaniach relacji w środowiskach wielokulturowych. In: T. Lewowicki (red.), Teorie i modele badań międzykulturowych. Warszawa-Cieszyn, Polska: Uniwersytet Śląski, Wyższa Szkoła Pedagogiczna ZNP w Warszawie (pol).

Gajdzica, A. (2013). Portret zbiorowy nauczycieli aktywnych – między zaangażowaniem a oporem wobec zmian. Toruń – Cieszyn, Polska: Wydawnictwo Wydział Etnologii i Nauk o Edukacji Uniwersytetu Śląskiego, Wydawnictwo Adam Marszałek (pol).

Komorowski, T. (2001). Prawo oświatowe w praktyce, eMPi², Poznań, Polska (pol).

Levitas, T., & Herczyński, J. Decentralizacja w Polsce w latach 1990–1999: tworzenie systemu. Dostęp: file:///C:/Users/Admin/AppData/Local/ Temp/decentralizacja.pdf. Polska (pol).

Potulicka, E. (2001). Paradygmat zmiany edukacyjnej Michaela Fullana [w:] E. Potulicka (red.): Szkice z teorii i praktyki zmiany oświatowej. ERUDITUS. Poznań, Polska (pol).

Przepisy wprowadzające reformę ustroju szkolnego Dz. U. Z 1999:12/96 (pol).

Przepisy wprowadzające reformę ustroju szkolnego Dz. U. Z 1999:12/96. Art. 2.2. (pol).

Reforma Systemu Edukacji. Projekt (1998, Maj). Ministerstwo Edukacji Narodowej (pol).

Rozporządzenie MEN w sprawie ramowych planów nauczania w szkołach publicznych: Dz. U. 1999, nr 14, poz. 128 (pol).

Rozporządzenie Ministra Edukacji Narodowej z 19 kwietnia 1999 roku. art. 9 ustęp 2 ustawy z dnia 17 maja 1990 roku (pol).

Rozporządzenie Ministra Edukacji Narodowej z dnia 16 grudnia 1999 roku wraz z Załącznikiem (pol).

Swaniewicz, P., & Łukomska, J. Finansowanie przedszkoli z różnych źródeł.

Dostęp: file:///C:/Users/Admin/AppData/Local/Temp/Pawel_Swianiewicz_ przedszkola.pdf (pol).

Ujednolicona Ustawa o Systemie Oświaty po zmianach z 21 stycznia i 18 lutego 2000 r. EMPi². Poznań, Polska (pol).

Tworzenie szkół ponadgimnazjalnych, na zasadach określonych w Ustawie, miało się rozpocząć z dniem 1 września 2002 roku (pol).


Повний текст: PDF (пол.)

Ярослав Цехмістер
ORCID iD 0000-0002-7959-3691

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, перший проректор з науково-педагогічної роботи, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, бульвар Т. Шевченка, 13, 01601 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Олександра Лисенко
ORCID iD 0000-0001-9356-1306

кандидат педагогічних наук, доцент, заступник директора Інституту післядипломної освіти, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, бульвар Т. Шевченка, 13, 01601 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.110114
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.110114

МЕДИЧНЕ ПРАВО: ПЕРСПЕКТИВИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ В УКРАЇНІ

У запропонованій статті проаналізовано досвід підготовки фахівців з питань медичного права, зокрема за програмами подвійного диплому в Україні та закордоном; висловлено пропозицію щодо внесення змін до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. №266, а саме розширення переліку найменувань спеціальностей за галуззю знань 08 «Право» спеціальністю «Медичне право»; обґрунтовано доцільність запровадження програм подвійного диплому за спеціальностями «Медицина» та «Медичне право» в Україні.

Ключові слова: вища освіта за двома спеціальностями;  медичне право;  освіта для сталого розвитку;  підготовка лікарів;  подвійний диплом.

Література

Дешко Л. Про галузеву належність медичного права України. Право України. 2006. № 1. С. 120–124.

Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII.

URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 27.07.2017).

Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 27.07.2017).

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 29.04.2015 №266.

URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF (дата звернення: 27.07.2017).

Стеценко С. Г., Стеценко В. Ю., Сенюта І. Я. Медичне право України : підручник / за заг. ред. С.Г. Стеценка. Київ : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. 507 с.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/435-15 (дата звернення: 27.07.2017).

Education 2030 Framework for Action. URL: http://unesdoc.unesco.org/ images/0024/002456/245656E.pdf (date of request: 27.07.2017).


Повний текст: PDF (укр.)

Хойнацька-Синашко Барбара,

ORCID iD 0000-0001-5591-3331

доктор наук, доцент, кафедра соціальної педагогіки та міжкультурної освіти, Факультет етнології і освітніх наук, Сілезький університет в Катовіцах, вул. Бєльська, 62, 43-400 Цешин, Республіка Польща,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.115123
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.115123

 ПІЗНАННЯ ІНШОГО ПІД ЧАС ШКІЛЬНИХ МІЖКУЛЬТУРНИХ ОБМІНІВ – ДОСВІД МОЛОДІ З ПОЛЬСЬКО-ЧЕСЬКОЇ ПРИКОРДОННОЇ ТЕРИТОРІЇ В ЦЕШИНСЬКІЙ СІЛЕЗІЇ

Життя у полікультурному середовищі допомагає людині скористатися своїм потенціалом. Різні ситуації вимагають адаптації та постійного навчання. Стимули до навчання також можуть бути соціальними проблемами, які виникають унаслідок відсутності розуміння тенденцій емансипації меншин, які хочуть зберегти свою власну ідентичність.

Освіта, що надає можливості контакту з іншими культурами, допомагає виявити ці проблеми. Мова йде про створення міжкультурних освітніх ситуацій, участь студентів у молодіжних обмінах. У статті розкрито суть і мету міжкультурних зустрічей молоді (поглиблення знань про себе та власну культуру, встановлення контактів з іншими, взаємодія та розкриття культурної різноманітності; вирішення різних питань); представлено дослідження щодо ставлення молоді до участі в міжкультурних обмінах. Дослідження проводилося у 2014/2015 н.р. серед молоді з польсько-чеського прикордоння в Цешинській Сілезії.

Ключові слова: Інший;  міжкультурні обміни;  польсько-чеська прикордонна територія;  шкільне партнерство; молодь.

References

Chojnacka-Synaszko, B. (2014). Płaszczyzny żucia codziennego młodych ludzi jako możliwe obszary realizacji wielo- i międzykulturowej.w: T. Lewowicki, B. Chojnacka-Synaszko, G. Piechaczek-Ogierman (red.): Edukacja dzieci i młodzieży w środowiskach zróżnicowanych kulturowo. Cieszyn-Warszawa-Toruń, Polska: WEiNoE UŚ, WSP ZNP, Wydawnictwo A. Marszałek (pol).

Chojnacka-Synaszko, B. Język jako kulturowy element tożsamości i narzędzie w sferze kontaktów z Innym spostrzegane przez młodzież z polsko-czeskiego pogranicza na Śląsku Cieszyńskim. W: Lewowicki T., Chojnacka-Synaszko B., Kwadrans Ł, Suchodolska J.: Sfery życia duchowego dzieci i młodzieży – studium z pogranicza polsko-czeskiego. T. 3. Spostrzeganie wyznaczników tożsamości i postawy wobec Innych. (w druku) (pol).

Korporowicz, L. (1997). Wielokulturowość  a międzykulturowość: o rekcji o interakcji.W: M. Kempny, A. Kapciak, S. Łodziński (red.): U progu wielokulturowości. Nowe oblicza społeczeństwa polskiego. Warszawa, Polska: Oficyna Naukowa (pol).

Lewowicki, T. (1997). Problemy pedagogiki szkolnej – przemiany instytucji i jej funkcji.W: L. Turos (red.): Pedagogika ogólna i subdyscypliny. Cz. I. Siedlce, Wydawnictwa Uczelniane Wyższej Szkoły Rolniczo-Pedagogicznej (pol).

Lewowicki, T. (2013). Edukacja wobec odwiecznych i współczesnych problemów świata – konteksty i wyzwania edukacji międzykulturowej. Edukacja Międzykulturowa, 2 (pol).

Mieszalski, S. (2014). Środowisko kulturowe w edukacji wielokulturowej i w rozwoju jednostki.W: T. Lewowicki, W. Ogniewjuk, E. Grodzka-Mazur, S. Sysojewa (red.): Wielokulturowość i edukacja. WSP ZNP, WEiNoE, Uniwersytet im. B. Grinczenki, Warszawa-Cieszyn-Kojów, Polska (pol).

Neuner, G. (2014). Edukacja międzykulturowa i jej wymiary.W: F. Brotto, J. Huber, K. Karwacka-Vögele, G, Neuner, R. Ruffino, R. Teutsch (red.): Kompetencje międzykulturowe dla wszystkich. Przygotowanie do życia w różnorodnym świecie. Warszawa, Polska. Rada Europy, Ośrodek Rozwoju Edukacji (pol).

Nikitorowicz, J. (2005). Kreowanie tożsamości dziecka. Gdańsk, Polska: GWP (pol).

Przetacznik-Gierowska, M., & Tyszkowa, M. (1996). Psychologia rozwoju człowieka. Warszawa, Polska: Wydawnictwo Naukowe PWN (pol).

Rada Europy (2003, Listopad 10–12). Intercultural education: managing diversity, strengthening democracy. Stała Konferencja Europejskich Ministrów Edukacji, Ateny (pol).

Rada Europy (2004, Grudzień 9–10): Deklaracja Wrocławska w 50 rocznice europejskiej współpracy kulturalnej uchwalona podczas konferencji otwierającej obchody 50 rocznicy przyjęcia Europejskiej Konwencji Kulturalnej. Wrocław, Polska (pol).

Rada Europy (2005, Listopad 27–28). Konferencja zamykająca obchody 50 rocznicy Europejskiej Konwencji Kulturalnej (Faro): Deklaracja z Faro w sprawie strategii Rady Europy dotyczącej rozwoju dialogu międzykulturowego (pol).

Ruffino, R. (2014). Edukacja międzykulturowa i wymiany uczniowskie. W: F. Brotto, J. Huber, K. Karwacka-Vögele, G, Neuner, R. Ruffino, R. Teutsch (red.): Kompetencje międzykulturowe dla wszystkich. Przygotowanie do życia w różnorodnym świecie. Warszawa, Polska. Rada Europy, Ośrodek Rozwoju Edukacji (pol).

Taylor, M. (2000). «Każdy inny – Wszyscy równ» – rzecz o edukacji międzykulturowej. W: R. Leppert (red.): E edukacja w świecie współczesnym. Kraków, Polska: Oficyna Wydawnicza «Impuls» (pol).


Повний текст: PDF (пол.)

Пєхачек-Огерман Габріела, 
ORCID iD 0000-0003-4425-7732

доктор наук, доцент, Факультет етнології і освітніх наук, Сілезький університет в Катовіцах, вул. Бєльська, 62, 43-400 Цешин, Республіка Польща, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.123128
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.123128

БАБУСІ, ДІДУСІ ТА ОНУКИ У ПРОЦЕСІ МІЖПОКОЛІННОЇ ПЕРЕДАЧІ ЗНАНЬ, ТРАДИЦІЙ ТА ЦІННОСТЕЙ

Відповідно до концепції Міда бачення світу перестає базуватися на авторитеті старшого покоління та моделях, що їх дають бабусі і дідусі. У той же час у міжпоколінній передачі культури співіснують елементи постфігуративного та префігуративного характеру. Дитина народжується та виховується в оточенні старших членів сім’ї, отримуючи знання, визнані в даній громаді як традиційні.  У свою чергу, навчання старших людей молодшими в основному стосується практичних навичок, пов’язаних з користуванням комп’ютером, планшетом, камерою, смартфоном тощо. Це явище також має незамінний освітній сенс. Це дає можливість провести час онукам разом з бабусею та дідусем – говорити, передавати цінності та досвід.

Ключові слова: передача досвіду між поколіннями;  постфігуративний досвід;  префігуративна культура.

References

Blecharz, J., & Siekańska, M. (2012). Psychologiczne aspekty starzenia się i starości. W: A. Marchewka, Z. Dąbrowski, A. J. Żołądź (red.): Fizjologia starzenia się. Profilaktyka i rehabilitacja. Warszawa, Polska: PWN (pol).

Błachnio, A. (2012). Starość non profit. Wolontariat na Uniwersytetach Trzeciego Wieku  w Polsce i na świecie, Bydgoszcz, Polska: Wydawnictwo Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego (pol).

Bois, J. P. (1996). Od Montaigne’a do pierwszych emerytur. Warszawa, Polska: Oficyna Wydawnicza Volumen, Wydawnictwo Marabut (pol).

Hrapkiewicz, H. (2005). Potrzeby osób w wieku starszym i próba ich realizacji. W: A. Fabiś (red.): Seniorzy w rodzinie, instytucji i społeczeństwie. Sosnowiec, Polska:  Wydawnictwo Wyższej Szkoły Zarządzania i Marketingu (pol). 

Kołodziej, W. (2006). Stereotypy dotyczące starzenia się i ludzi w podeszłym wieku. W: S. Steuden, M. Marczuk (red.): Starzenie się a satysfakcja z życia. Lublin, Polska:   Wydawnictwo KUL (pol).

Lewowicki, T. (1993). Aksjologia i cele edukacji.Ruch Pedagogiczny, 3–4 (pol).

Lewowicki, T. (2007). O tożsamości, kondycji i powinnościach pedagogiki. Instytut Technologii Eksploatacji – PIB, Warszawa-Radom, Polska (pol).

Mead, M. (1978). Kultura i tożsamość. Studium dystansu międzypokoleniowego. Warszawa, Polska: PWN (pol).

Orzechowska, G. (1999). Aktualne problemy gerontologii społecznej. Olsztyn, Polska: Wyższa Szkoła Pedagogiczna  (pol).

Szatur-Jaworska, B. (2000). Ludzie starzy i starość w polityce społecznej. Warszawa, Polska: ASPRA-JR  (pol).

Trafiałek, E. (2006). Starzenie się i starość. Wybór tekstów z gerontologii społecznej. Kielce, Polska: Wszechnica Świętokrzyska (pol). 


Повний текст: PDF (пол.)

Гебель Томаш,
ORCID iD 0000-0003-4649-2330 

магістр, асистент, Факультет етнології і освітніх наук, Сілезький університет в Катовіцах, вул. Бєльська, 62, 43-400 Цешин, Республіка Польща, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.128136
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.128136

СУБКУЛЬТУРНИЙ МОЛОДІЖНИЙ РУХ У СВІТІ ПОПУЛЯРНОЇ КУЛЬТУРИ 

Автор розглядає питання символічного та матеріального світу, що є наслідком існування субкультур. Показує діяльність найбільш характерних молодіжних субкультур за останні десятиліття. Описує зв’язок між світом популярної культури, тобто широко доступної, масової та контркультурою. Приклади норм, моделей, цінностей та результатів окремих субкультур показують способи та шляхи протидії популярній культурі. Крім того, автор приділяє належну увагу проблемам і можливостям освіти в галузі культури субкультур.

Ключові слова: культура;  молодь;  субкультури.

References

Czapów, Cz. (1975). «Grypsera» jako podkultura młodzieżowa. Więź, 7–8 (pol).

Filipiak, M. (1999). Od subkultury do kultury alternatywnej. Wprowadzenie do subkultur młodzieżowych. Lublin, Polska: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie – Skłodowskiej (pol).

Filipiak, M. (2002). Socjologia kultury. Zarys zagadnień. Lublin, Polska: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie – Skłodowskiej (pol).

Fleischer, M. (2002). Teoria kultury i komunikacji. Systemowe i ewolucyjne podstawy. Wrocław, Polska: Dolnośląska Szkoła Wyższa Edukacji Towarzystwa Wiedzy Powszechnej (pol).

Jagiełło, M. (2000). Wspólnota w kulturze. W: T. Pilch (red.). O potrzebie dialogu kultur i ludzi. Warszawa, Polska: Wydawnictwo Akademickie «Żak» (pol).

Kłoskowska, A. (1980). Kultura masowa: krytyka i obrona. Warszawa, Polska: Wyd.  PWN (pol).

Kłoskowska, A. (1983). Socjologia kultury. Warszawa, Polska: Wyd. PWN (pol).

Lewowicki, T., Urban, J., & Szczypka-Rusz, A. (2004). Język, komunikacja i edukacja w społecznościach wielokulturowych. Cieszyn-Warszawa, Polska: Uniwersytet Śląski Filia w Cieszynie, Wyższa Szkoła Pedagogiczna ZNP w Warszawie (pol).

Malinowski, B. (1958). Szkice z teorii kultury. Warszawa, Polska: Książka i Wiedza (pol).

Müller, T. (1987). Młodzieżowe podkultury. Warszawa, Polska: Wydawnictwo Wiedza Powszechna (pol).

Ożóg, T. (1994). Nauki społeczne o młodzieży. Lublin, Polska: Wydawnictwo Norbertinum (pol).

Paleczny, T. (1993). Grupy subkultury młodzieżowej. Próba analizy – propozycje teoretyczne. Kultura i Społeczeństwo, 3, t. 37 (pol).

Piotrowski, P. (2003). Subkultury młodzieżowe. Aspekty psychospołeczne. Warszawa, Polska: Wydawnictwo Akademickie «Żak» (pol).

Prejs, B. (2005). Subkultury młodzieżowe. Bunt nie przemija. Katowice, Polska: Wydawnictwo KOS (pol).

Sztomka, P. (2002). Socjologia. Analiza społeczeństwa. Kraków, Polska: «Znak» (pol).

Wójcik, J. (1989). Młodzieżowe podkultury lat osiemdziesiątych. Warszawa, Polska:  Towarzystwo Wiedzy Powszechnej – Zarząd Główny (pol).

Повний текст: PDF (пол.)

Ольга  Олексюк
ORCID iD  0000-0002-7785-1239

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та методики музичного мистецтва Інститут мистецтв, бул. І. Шамо 18/2, 02100 Київ,  Україна  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Анастасія  Коваль
ORCID iD 0000-0001-5622-3391

аспірант кафедри теорії та методики музичного мистецтва Інституту мистецтв, Київський університету імені Бориса Грінченка, бул. І. Шамо 18/2, 02100 Київ,  Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.136142
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.136142

 ГЕРМЕНЕВТИЧНІ ПРИНЦИПИ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ: ІНТЕРПРЕТАЦІЙНИЙ ДИСКУРС

Освітній процес у вищому мистецькому навчальному закладі тісно пов’язаний з розумінням художніх текстів. Викладачі разом зі студентами наповнюють власним розумінням тексти музичних творів, осмислюють їх прояв  у педагогічній практиці. Герменевтика прагне до духовної інтерпретації тексту, розкриваючи його смисл і значення в універсумі культури.Виходячи з герменевтичного вчення, розуміння виступає фундаментальною основою кожного з етапів процесу інтерпретації музичного твору.

Стаття присвячена обґрунтуванню герменевтичних принципів інтерпретації музичного твору в освітньому процесі вищого мистецького навчального закладу. До таких принципів ми відносимо наступні: будь-яке місце у тексті можна зрозуміти тільки на основі усього матеріалу в цілому, виходячи із заданого контексту (герменевтичне коло); герменевтична інтерпретація формується з розуміння музичного твору  із його застосуванням у власному досвіді; інтерпретація тексту проводиться з метою реалізації його смислу і функцій. Інтерпретуючи музичний твір з герменевтичних позицій, музикант-виконавець реалізує особистісні емоції, почуття, прагнення, ідеали, шляхом вираження загальнолюдських цінностей.

Ключові слова: герменевтика;  герменевтичне коло;  герменевтичний підхід;    герменевтичний принцип;  інтерпретація;  мистецька освіта; музичне мистецтво; розуміння.

Література

Борев Ю. Б. Эстетика : учебник. Москва : Высшая школа, 2002. 511 с.

Герасимова-Персидская Н. В. Целостность как универсалия и ее проявление в музыке. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського : Питання організації художньої цілісності музичного твору. 2005. Вип. 51. С. 3–8.

Гринчук І., Бурська О. Проблеми музичного мислення: теорія і методика розвитку. Діалектика музичного логосу та ейдосу : навч.-метод. посіб. Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. 224 с.

Закирова А. Ф. Теоретические основы педагогической герменевтики и варианты ее реализации в научно-образовательной практике. Образование и наука. 2012.  № 6. С. 19–42. doi:10.17853/1994-5639-2012-6-19-42.

Захаров Ю. К. Истолкование музыки : семиотический и герменевтический аспекты: автореф. дис. … канд. искусствоведения: спец. 17.00.02 «Музыкальное искусство». Москва, 1999. 21 с.

Олексюк О. М. Герменевтичне розуміння музичного твору як методологічний ресурс модернізації мистецької освіти. Збірник наукових праць «Мова і культура». Інститут української мови НАН України, 2009.

Олексюк О. М., Ткач М. М., Лісун Д. В.Герменевтичний підхід у вищій мистецькій освіті : колект. монограф. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. 164 с.

Теории, школы, концепции (Критический анализ). Художественная рецепция и герменевтика. Отв. ред. Ю. Б. Борев. Москва : Издательство «Наука», 1985. 290 с.

Шпачинський І. Л. Творчий потенціал особистості і його реалізація в умовах трансформації суспільства : автореф. дис. … канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії». Одеса, 2006. 20 с.

Ast F. Grundlinien der Grammatik, Hermeneuting und Kritik. Landshut, 1808.

Dilthey W. Budowa swiata historycznegow haukach hymanistyznych, tlum. E. Pazskowska-Lagowska, Slowo/obraz terytoria. Gdansk, 2004.

Gadamer H. G. Wirkungsgeschichte und Application. In. Rezeptionsästhetik. München, 1975.

Повний текст: PDF (укр.)

Ірина Соколова
ORCID iD 0000-0003-4425-1859

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та освіти, Маріупольський державний університет, пр. Будівельників, 129 а, 87500 Маріуполь, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.143149
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.143149

                                                                                                              ОСВІТНЯ ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ УНІВЕРСИТЕТІВ: СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

У статті визначено і охарактеризовано основні напрямки діяльності Європейської Асоціації університетів щодо забезпечення якості вищої освіти. З’ясовано роль ЄАУ у формуванні європейської культури якості шляхом вироблення освітньої політики і прийняття концептуальних документів, проведення щорічних форумів для розширення рамок діалогу у контексті мінливих змін ландшафту ЄПВО, консолідації внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів щодо упровадження кращих практик забезпечення якості. Описано Інституційну програму оцінки якості вищої освіти, яку реалізовано у 45 країнах світу, а також інші програми і проекти менеджменту якості на національному і інституційному рівнях. Визначено ключові завдання ЄАУ на 2017-2019 роки, спрямовані на збереження і розвиток університетських цінностей.

Ключові слова:  Європейська Асоціація університетів;  забезпечення якості; культура якості;  менеджмент якості;  освітня політика.

References

Annual report 2015 (2016). European University Association. Editing: Jessica Carter. Retrieved from http://www.eua.be (eng).

Building bridges: Making sense of quality assurance in European, national and institutional context (2011). A selection of papers from the 5th EQAF, 18–20 November 2010. EUA, 72 (eng).

Creativity and diversity: Challenges for quality assurance beyond 2010: a selection of papers from the 4th EQAF (2010). 19–21 November 2009. EUA, 76 (eng).

EUA Policy Statement on Quality and Quality Assurance in theEuropean Higher EducationArea. Retrieved from http://www.eua.be/Libraries/publications-homepage-list/EUA-QA-Policy-2010.pdf?sfvrsn=4 (eng).

EUA key objectives 2017-2019 (2017). EUA, 8. Retrieved from http://www.eua.be/ Libraries/EUA-AnnConf017/item5_2017_ga_19_key_objectives_2017-2019.pdf?sfvrsn=0 (eng).

Glasgow declaration (2005). Strong Universities for a Strong Europe, 24.

Retrieved from http://www.eua.be/eua/jsp/en/upload/ Glasgow_Declaration.1114612714258.pdf (eng).

Graz Convention (2003). Retrieved from http://eua.uni-graz.at/graz_docs/Graz0531-manus.doc on September 27th, 2007. – 6. p. (eng).

Greere Anca and Riley Catherine (2014). Engagement, empowerment, ownership. How to nurture the quality culture in higher education. Working together to take quality forward: a selection of papers from the 8th EQAF, 21-23 November 2013. D. Derricott, & H. Kekäläinen (Eds.). EUA Case studies, 38–43 (eng).

Harvey, Lee (2008). Using the European Standards and Guidelines: Some concluding remarks. Implementing and using quality assurance: strategy and practice: a selection of papers from the 2nd EQAF, 15–17 November 2007. EUA, 93 (eng).

Harvey, L., & Stensaker, B. (2008). Quality culture: Understandings, boundaries and linkages. European Journal of Education, 43(4), 427–442. doi:10.1111/j.1465-3435.2008.00367.x. (eng).

How does quality assurance make a difference? (2013): a selection of papers from the 7th EQAF. 2013, 84 (eng).

Institutional Evaluation Programme. A tool for strategic change. Supporting continuous improvement (2015).

Retrieved from http://www.eua.be/Libraries/iep/ eua_iep_leaflet_webc95b64ca84b96a879ce5ff00009465c7.pdf?sfvrsn=0 (eng).

Lisbon Declaration (2007). Europe's Universities beyond 2010: Diversity with a Common Purpose. Retrieved from http://www.eua.be/activities-services/publications/eua-policy-positions.aspx (eng).

Manfred, Lueger, & Oliver, Vettori (2009). «Flexibilising» standards? The role of quality standards within a participative quality culture. Implementing and using quality assurance: strategy and practice: a selection of papers from the 2nd EQAF, 15–17 November 2007. EUA, 12–14 (eng).

Prague declaration (2009). European Universities – Looking forward with confidence. Brussels, Belgium: European University Association, 8 (eng).

The 9th European Quality Assurance Forum (2014).

Retrieved from https://www.eurashe.eu/events/eqaf/9-barcelona-2014/ (eng).

The 10th European Quality Assurance Forum «Taking stock and looking forward» (2015). Retrieved from https://www.eurashe.eu/events/eqaf/10-london-2015/ (eng).

The 11th European Quality Assurance Forum Quality in context – embedding improvement (2016). Retrieved from http://eua.be/activities-services/events/event/2016/11/17/default-calendar/11th-european-quality-assurance-forum?tab=presentations (eng).

Trends 2010: A decade of change in European Higher Education (2010). Andree Sursoce & Hanne Smidt (Eds.). EUA (eng).

Trends 2015: Learning and Teaching in European Universities (2015). Andree Sursoce (Ed.). EUA (eng).

Trends in quality assurance (2009): a selection of papers from the 3RD EQAF 20–22 November 2008, Hungary. EUA (eng).

Quality and trust: at the heart of what we do (2012): a selection of papers from the 6th EQAF, 17–19 November 2011, Belgium. EUA (eng).

Quality Culture in European Universities: A Bottom-Up Approach Report on the Three Rounds of the Quality Culture Project 2002 – 2006 (2006). Brussels, Belgium. EUA (eng).

Working together to take quality forward (2014). A selection of papers from the 8th EQAF, 21–23 November 2013, Sweden. Dan, Derricott, Helka, Kekäläinen, & Maria, Kelo. EUA CASE STUDIES (eng).

 

Повний текст: PDF (укр.)

Хрузд-Матущик Аліса,
ORCID iD 0000-0001-7731-7979

магістр, асистент, Факультет етнології і наук про освіту в Цешині, Сілезький університет в Катовіцах, вул. Бєльська, 62, 43-400 Цешин, Республіка Польща, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.149155
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.149155

 ПІДГОТОВКА І ПРОФЕСІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВЧИТЕЛІВ – ОБРАНІ ПИТАННЯ

Проблематика навчання і професійного вдосконалення вчителів вимагає особливої уваги та схиляє до роздумів щодо актуальних можливостей професійного розвитку вчителів, а також їх підготовки до виконання професійної діяльності. Професійне становлення у ролі педагога вимагає часу, але це не найважливіший чинник професійного розвитку. Підчаснавчання та протягом усієї професійної діяльності вчитель здобуває певний досвід. Проте, майстерність вчителя не повинна будуватися тільки на основі досвіду. Професійне вдосконалення є саме тим простором, завдяки якому вчитель поповнює свої знання і набуває нові вміння, які стають необхідними в динамічній і вимогливій роботі педагога – вчителя – вихователя.

У даному дослідженні розглянуто проблематику функціонування в учительскій професії – від навчання студентів до викликів, пов’язаних з професійною діяльністю. Стаття складається з декількох частин. Перша присвячена тематиці навчання педагогів. У наступній описано значення професійних практик у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів. У третій частині охарактеризовано обрані сфери професійного вдосконалення вчителів та різні можливості розвитку професійних і особистісних компетенцій. Дослідження завершується висновками.

Ключові слова: вчитель;  навчання; освіта;  професійне вдосконалення.

References

Chodkowski, Z. (2012). Funkcjonowanie zawodowe słuchaczy studiów podyplomowych. Rzeszów, Polska: Wyd. URZ (pol).

Cyrańska, E. (2012). Konteksty przygotowania i organizowania praktyk pedagogicznych. W: E. Cyrańska, D. Urbaniak-Zając, J. Piekarski (red.): Studenckie praktyki pedagogiczne w szkole. Łódź, Polska: Wyd. UŁ (pol).

Denek, K. (2000). Kształcenie nauczyciela w kontekście reformy systemu edukacji. W: R. Parzęcki, R. Cierzniewska (red.): Doświadczenie i projekcja przyszłości w treściach pedagogicznego kształcenia nauczycieli. Bydgoszcz-Kraków, Polska: Akademia Bydgoska im. Kazimierza Wielkiego, Centralny Ośrodek Metodyczny Studiów Nauczycielskich Akademii Pedagogicznej im. KEN w Krakowie (pol).

Dybek, H. (2000). Doradztwo metodyczne i doskonalenie zawodowe nauczycieli. Kraków, Polska: Oficyna Wydawnicza «Impuls» (pol).

Grzymkowska, A. (2014). Coaching w pracy z zespołami nauczycielskimi. ORE. Pobrano z: http://www.ore.edu.pl/strona-ore/index.php?option=com_phocadownload&view= category&download=1518:coaching-w-pracy-z-zespoami-nauczycielskimi&id=84:praca-zespoowa-w-szkole&Itemid=1661 (pol).

Hruzd, A., & Minczanowska, A. (2012). Kształtowanie kompetencji i umiejętności pedagogicznych przyszłych nauczycieli w trakcie praktyk pedagogicznych – analiza wybranych zagadnień. W: E. Cyrańska, D. Urbaniak-Zając, J. Piekarski (red.): Studenckie praktyki pedagogiczne w szkole. Łódź, Polska.

Wyd. UŁ. www-1: http://www.szkolenia.dla.nauczycieli.net/e-nauczanie/ (5.05.2017). www-2: http://inspired.pl/coaching/ (5.05.2017) (pol).

Kiszczak, M. T. (1990). Samokształcenie a rozwój zawodowy nauczycieli. Warszawa, Polska: PWN (pol).

Kosiba, G. (2012). Doskonalenie zawodowe nauczycieli – kategorie, kompetencje, praktyka. Forum Oświatowe, 2(47).

Pobrano z: http://forumoswiatowe.pl/index.php/czasopismo/article/view/17/30 (5.05.2017) (pol).

Lewowicki, T. (1994). Przemiany oświaty: Szkice o ideach i praktyce edukacyjnej. Warszawa, Polska: Wydawnictwo Akademickie «Żak» (pol).

Łach, T. (1999). Rola praktyk studenckich w przygotowaniu nauczycieli do zawodu. W: K. Duraj-Nowakowa (red.): Nauczyciele akademiccy w procesie kształtowania pedagogów. Kraków-Łowicz, Polska: Oficyna Wydawnicza «Impuls» (pol).

Moroz, H. (2005). Przygotowanie zawodowe nauczyciela. W: H. Moroz (red.): Rozwój zawodowy nauczyciela. Kraków, Polska: Oficyna Wydawnicza «Impuls» (pol).

Parzęcki, R. (1998). Kwalifikacje i kompetencje zawodowe nauczycieli. W: R. Parzęcki (red.): Współczesne przemiany kształcenia i doskonalenia pedagogicznego nauczycieli. Bydgoszcz, Polska: Wyd. Uczelniane WSP w Bydgoszczy (pol).

Perry, R. (2000). Teoria i praktyka. Proces stawania się nauczycielem. Warszawa, Polska: WSiP S.A. (pol).

Ustawa z dnia 26 stycznia 1982 r. Karta Nauczyciela (Dz. U. z 2014 r. poz. 191) (10.03.2014) (pol).

Повний текст: PDF (пол.)

Ніна Батечко
ORCID iD 0000-0002-3772-4489                                                                                                   

доктор педагогічних наук, доцент, завідувач науково-дослідної лабораторії  освітології, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Тимошенко 13-б, 04112 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.156162
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.156162

  УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

У статті проблему управління якістю освіти розглянуто в контексті загальнонаукової методології. Висвітлено сучасні тенденції впровадження якості освіти в Україні та управління якістю, зокрема Показано, що практичне застосування систем управління якістю позитивно впливає на організаційну, ринкову та фінансову стратегію формування тривалих конкурентних переваг у сфері вищої освіти. Розкрито сучасну інтерпретацію сутності та основних принципів управління якістю освіти. Здійснено методологічне обґрунтування феномену управління якістю освіти в контексті загальнонаукових підходів.

Ключові слова: вища освіта;  якість вищої освіти;  якість освіти;  управління якістю освіти;  принципи управління якістю освіти.

Література

Вікторов В. Г. Регулювання якості освіти як філософсько-освітяньська проблема : дис. … д-ра філос. наук : 09.00.10. Київ, 2006. 380 с.

Волков О. І. Системи якості вищих навчальних закладів: теорія і практика. Київ : Наукова думка. 2006. 301 с.

Джордж С., Ваймерскирх А. TQM Всеобщее управление качеством. Санкт-Петербург : Victory, 2002. С. 16–24.

Згуровський М. З. Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі. URL: http://kpi.ua/print/187 (дата звернення: 17.10.2017).

Коротков Е. Концепція якості освіти. URL: http://osvita.ua/school/manage/1342 (дата звернення: 17.10.2017).

Корсак О. Світовий тренд з вимірювання якості середньої і вищої освіти: зарубіжний і національний досвід. Вища школа. 2017. №4. С. 73–82.

Кремень В. Г. Проблема якості української освіти в контексті сучасних цивілізаційних змін. Професійно-технічна освіта. 2014. № 4. С. 5–8.

Курдюмов С. П., Малинецький Т. Г. Новое в синергетике. Загадки мира неравновесных структур. Москва : Наука, 1996. С. 263.

Лапідус В. Всеобщее управление качеством (TQM). Москва : Высшая школа, 2003. С. 51–56.

Лісова С. В. Проблема забезпечення якості вищої освіти з позицій системного підходу. Професійно педагогічна освіта: системні дослідження : монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. С. 160–172.

Лукіна Т. Якість освіти. Енциклопедія освіти. Київ : Юрінком Інтер, 2008. С. 1017–1018.

Національна Доктрина розвитку освіти. Київ : Шкільний світ, 2002. 23 с.

Сисоєва С. О., Соколова І. В. Теорія і практика вищої освіти : навч. посібник. Київ: КУ ім. Бориса Грінченка, 2016. 338 с.

Сисоєва С. О., Соколова І. В. Проблеми неперервної професійної освіти: тезаурус наукового дослідження. Київ : Видавничий дім «ЕКМО», 2010. С. 362.

Соколова І. В. Професійна підготовка майбутнього вчителя філолога за двома спеціальностями. Маріуполь : АРТ ПРЕС, 2008. С. 400.

Повний текст: PDF (пол.)


Цитується у:

Сердюк Т. До проблеми вдосконалення системи акредитації закладу вищої освіти. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2018. № 1-2.
DOI: 10.28925/1609-8595.2018(1-2)137144

Batechko N. Higher education, quality of higher education, expert support and its assurance: the canonization of concepts (theoretical and methodological discourse). The Modern Higher Education Review. 2017. № 2.
DOI: 10.28925/2518-7635.2017.2.9

Євген Громов
ORCID iD 0000-0002-0234-606X

кандидат педагогічних наук, викладач кафедри методики навчання іноземних мов, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, 32, 21100 Вінниця, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.163169
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.163169

Актуальність вивчення досвіду іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей у вищих навчальних закладах Польщі та Чехії

 У статті обґрунтовується думка, що вивчення сучасних тенденцій іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей у вищих навчальних закладах Польщі та Чехії є актуальною педагогічною проблемою. Окреслені можливі напрями наукового пошуку, визначені невирішені аспекти, основні завдання, методологічна основа, наукові підходи, практичне й теоретичне значення, яке матиме дослідження для вітчизняної педагогічної науки.

Показано, що наукові пошуки, спрямовані на  з’ясування особливостей процесу професійного становлення педагогів нефілологічних напрямів в умовах формування єдиного європейського освітнього простору, визначатимуть перспективи застосування досвіду східноєвропейських країн в українській педагогічній практиці.

Ключові слова: вивчення закордонного досвіду;  європейський освітній простір;  іншомовна підготовка;  майбутні учителі;  Польща;  Чехія.

Література

Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII

URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 03.07.2017).

Про освіту : Закон України. Законодавчі акти України з питань освіти: За станом на 1 квітня 2004 року. Верховна Рада України; Комітет з питань науки і освіти / І. Р. Юхновський (ред.-упоряд.). Офіційне видання. Київ : Парламентське вид-во, 2004. С. 21–52.

Концепція «Нова українська школа». URL: http://mon.gov.ua/ Новини%202016/12/05/konczepcziya.pdf (дата звернення: 03.07.2017).

Матвієнко О. В. Багатомовність у практиці європейських університетів: українська перспектива. Edukacjazawodowaiustawiczna. 2016. № 1. С. 437–446.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті : проект. Київ : Шкільний світ, 2001. 24 с.

Педагогічна Конституція Європи.

URL: http://yspu.org/images/0/00/Frankfurt2013.pdf  (дата звернення: 03.07.2017).

Проект «Шкільний вчитель нового покоління».

URL: http://www.britishcouncil.org.ua/about/press/вчитель-нового-покоління (дата звернення: 03.07.2017).

Speak Global – Go Global: англійська мова в системі середньої освіти. Матеріали круглого столу НАПН України від 9 червня 2015 р.

URL:www.naps.gov.ua/ua/press/releases/703/ (дата звернення: 03.07.2017).

Повний текст: PDF (укр.)

Тетяна Харченко
ORCID iD 0000-0002-4480-1585

доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Маршала Тимошенка, 13-б, 04212 м. Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.169175
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.169175

СЕМІНАРИ АНАЛІЗУ ПРАКТИК У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

У статті висвітлено дослідження західноєвропейських теоретиків і практиків педагогічної освіти про особливості організації семінарів аналізу практик як одного з методів розвитку й трансформації особистості вчителя-рефлексивного практика. На їх погляд,аналіз педагогічної практики є для майбутнього вчителя роботою з побудови нових теоретичних знань і роботою з формування нових практичних і професійних компетенцій.Дійшовши висновку, що рефлексивна практика – це справа швидше стану, ніж чіткої методологічної компетенції, теоретики й практики педагогічної освіти у Західній Європі стверджують, що розвиток особистості вчителя-рефлексивного практика відбувається в результаті практики й інтенсивного тренування, де студент-стажист має безліч випадків виробити сам для себе загальні схеми рефлексії й регуляції, знайти відповіді на всі проблемні питання.   

Ключові слова:  аналіз практик;  клінічна підготовка;  особистість учителя;  рефлексивний практик.

 Література

Про освіту : Закон України. Законодавчі акти України з питань освіти: За станом на 1 квітня 2004 року. Верховна Рада України; Комітет з питань науки і освіти / І. Р. Юхновський (ред.-упоряд.). Офіційне видання. Київ : Парламентське вид-во, 2004. С. 21–52.

Харченко Т. Г. Розвиток особистості вчителя-рефлексивного практика як пріоритетна складова процесу гуманізації педагогічної освіти у Франції в другій половині ХХ століття. Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. 2011. № 5(216). С. 138–152.

Харченко Т. Г. Клінічний підхід до формування особистості вчителя-рефлексивного практика у Франції. Порівняльно-педагогічні студії : наук.-пед. журн. 2011. № 1(7). С. 145–152.

Харченко Т. Г. До питання про розвиток рефлексії над практикою та її сутністю у французькій педагогічній освіті. Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. 2011. № 13(224). С. 193–202.

Altet M. Une formation professionnelle par l’analyse des pratiques et l’utilisation d’outils conceptuels issus de la recherche: modes cognitifs et modes d’ajustement. Les Siences de l’Éducation pour l’ère nouvelle.1992. № 1–2. Р. 27–58.

Altet M. Paquay L., Altet M., Charlier E., Perrenoud Ph.Les compétences de l’enseignant professionnel. Entre savoirs, schèmes d’action et adaptation : le savoir-analyser. Former des enseignants professionnels. Paris, Bruxelles : De Bœck Université, 1996. P. 27–40.

Altet M. L’analyse de pratiques : Une démarche de formation professionnalisante? Recherche et formation: Formes et dispositifs de la professionnalisation. 2000.  № 35. Р. 25–39.

Blanchard-Laville C., Fablet D. L’analyse des pratiques professionnelles. Paris : L’Harmattan, 1996. 265 р.

Bussienne É., Tozzi М. Analysons nos pratiques professionnelles. Cahiers pédagogiques (septembre). 1996. № 346. Р. 10–63.

Champy-Remoussenard P., Rothan В. De la mise en mots du travail à l’analyse des pratiques professionnelles : La formation d’étudiants de licence de Sciences de l’éducation. Recherche et formation: Formation continue des enseignants : les MAFPEN et Après. 1999. № 32. Р. 163–184.

Dias-Chiaruttini A. Former les enseignants au débat interprétatif : places et enjeux des styles enseignants. Repères : recherches en didactique du français langue maternelle. – 2011. – №44. doi: 10.4000/reperse.170.

Lamy M. et al. L’analyse des pratiques en vue du transfert des réussites. Paris : Ministère de l’Éducation nationale, de l’Enseignement supérieur et de la recherche, 1996.  296 р.

Maillebouis M., Vascencellos M-D. Un nouveau regard sur l’action éducative : l’analyse des pratiques professionnelles. Perspectives documentaires en éducation. 1997. № 41. P. 35–67.

Perrenoud Ph., Tardif M., Lessard C., Gauthier C. De l’alternance à l’articulation entre théories et pratiques dans la formation des enseignants. Formation des maîtres et contextes sociaux. Perspectives internationales. Paris : PUF, 1998. P. 153–199.

Perrenoud Ph. De l’analyse de l’expérience au travail par situations-problèmes en formation des enseignants. Triquet E., Fabre-Col C. Recherche (s) et formation des enseignants. Grenoble : IUFM, 1998. P. 89–105.

Perrenoud Ph. Développer la pratique réflexive dans le métier d’enseignant. Paris : ESF éditeur, 2001. 224 p.

Perrenoud Ph. Le travail sur l’habitus dans la formation des enseignants. Analyse des pratiques et prise de conscience. Former des enseignants professionnels: Quelles stratégies? Quelles compétences? Paquay L., Altet M., Charlier E., Perrenoud Ph.  Bruxelles : De Bœck, 1996. P. 181–208.

Повний текст: PDF (укр.)

Наталія Мосьпан
ORCID iD 0000-0001-8610-7965

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської філології, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Тимошенка, 13-б, 04212 Київ, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.176180
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.176180

ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ ФАХІВЦІВ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ НА РИНКУ ПРАЦІ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Автором статті представлено аналіз сучасної ситуації попиту і пропозиції фахівців у Європейському Союзі. За основу для аналізу взяті звіти Європейської Комісії, які широко висвітлюють це питання. Дослідження присвячене вивченню питань, пов’язаних з факторами, які впливають на забезпечення відповідності між попитом і пропозицією вчителів і лікарів. Серед таких факторів виділяютьприріст населення, витрат на охорону здоров'я та освіти.Результати даного дослідження можуть сприяти більш глибокому розумінню поточного стану процесу регулювання взаємодії вищої освіти з ринком праці в Україні.

Ключові слова: вища освіта;  ринок праці;  попит;  пропозиція;  фахівці.

References

Bartlett, W., Uvalic, M., & others.(2016). From University to Employment: Higher Education Provision and Labour Market Needs in the Western Balkans. Europian Commission.

Retrieved from https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/2016-higher-education-labour-market-balkans_en.pdf (eng).

Donitsa-Schmidt, S., & Zuzovsky, R. (2014). Teacher Supply and Demand: The School Level Perspective. American Journal of Educational Research, 2, 6. Retrieved from http://pubs.sciepub.com/education/2/6/14/   (eng).

de Weert  E. (2011, December). Perspectives on Higher Education and the labour market. IHEM. CHEPS Thematic report, 62.

Retrieved from http://www.utwente.nl/mb/cheps/publications/ Publications%202011/C11EW158%20Final%20version%20Themarapport%20onderwijs%20-%20arbeidsmarkt.pdf (eng).

Key Data on Teachers and School Leaders in Europe. (n.d.).(2013). European Commission; EACEA; Eurydice. Retrieved from http://eacea.ec.europa.eu/ education/eurydice/documents/key_data_series/151EN.pdf (eng).

Kottmann, An., & DeWeert, Egb.(2013). Higher Education and the Labour Market: International Policy Frameworks for Regulating Graduate Employability. Centre for Higher Education Policy Studies.

Retrieved from http://www.ihem.nl/themereports/ C13EW021%20Thematisch%20rapport%20Higher%20Education%20and%20the%20Labour%20Market.pdf (eng).

Machin, St., & McNally, S. (2007). Higher education and the labour market. Centre Piece. Retrieved from http://eprints.lse.ac.uk/4615/1/ Higher_education_and_the_labour_market.pdf

Mospan, N. (2016). Teacher education graduates in Ukraine: Current state of play. Cogent Education. doi.org/10.1080/2331186X.2016.1221192 (eng).

OECD (2016). An in-depth analysis of the labour market relevance and outcomes of highere ducation systems. Directorate for Education and Skills.

Retrieved from http://www.oecd.org/edu/skills-beyond-school/skills-beyondschool/Labour%20market%20Background%20Paper,%20Stakeholder%20Forum%2017%20June%202016.pdf (eng).

Schulz, E. (2005). The Influence of Supply and Demand Factors on Aggregate Health Care Expenditure with a Specific Focus on age Composition. ENEPRI Research Report № 16. Retrieved from http://aei.pitt.edu/9490/2/9490.pdf (eng).

Simoens, S., & Hurst, J. (2006). The Supply of Physician Services in OECD Countries. OECD Health Working Papers, 21.

Retrieved from http://www.oecd.org/els/health-systems/35987490.pdf (eng).

Skills supply and demand in Europe. (n.d.).(2012). Cedefop. Methodological framework. Research paper № 25.

Retrieved from http://www.cedefop.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/3052 (eng).

Teachers Matter. Attracting, developing and retaining effective teachers. OECD. (n.d.).(2005). Retrieved from http://www.nefmi.gov.hu/letolt/nemzet/ oecd_publication_teachers_matter_english_061116.pdf (eng).

TheInternationalMarketforMedicalDoctors: PerspectivesonthePositioningoftheUK. (2003). University of Manchester, Final Report.

Retrieved from http://www.aneezesmail.co.uk/PDF%20files/ overseasdrsreport.pdf (eng).

Повний текст: PDF (укр.)

Олеся Самохвал

ORCID iD 0000-0001-7958-945X

кандидат педагогічних наук, докторант кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбиського, вул. Острозького, 32, 21100 Вінниця, Україна,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: 10.28925/2226-3012.2017.6.181186
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.181186

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНОЮ ОСВІТОЮ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ У ЛЮКСЕМБУРЗІ

У статті розглянуто сутність формування та реалізації державного управління професійною освітою майбутніх фахівців туристичної сфери діяльності у Люксембурзі як передумова для оптимального функціонування і розвитку національної економіки, реалізації її мети, переходу в якісно новий стан та інтеграції до європейського освітнього простору. Визначено основні тенденції формування державного управління та особливості впровадження громадсько-державного управління професійною освітою Люксембургу. Проаналізовано законодавчі та нормативно-правові документи, які спрямовані на забезпечення адаптації управління національною професійною освітою до економічних та освітніх вимог сучасності.

Ключові слова: Болонський процес;  державне управління;  німецькомовні країни;  освітня політика Люксембургу;  освітня система Люксембургу;  практична підготовка;  професійна освіта;  професійна підготовка;  фахівці туристичної галузі.  

Література

Історія держави та права зарубіжних країн та правові системи світу. Люксембург/ Історично-правовий портал – zen.in.ua.

URL: http://www.zen.in.ua/l/lyuksemburg-velike-gercogstvo-lyuksemburg/ derzhavnij-ustr%D1%96j (дата звернення: 23.04.2017).

Конституция Великого Герцогства Люксембургского. Конституции государств Европы: в 3 т. / общая ред. Окунькова Л. А. Москва : Норма, 2001. Т.2. 2001.  С. 395–418.

Cedefop (European Centre for the Development of Vocational Training). Vocational education and training in Luxembourg: short description. Luxembourg : Publications Office. Cedefop information series, 2015.

URL: http://dx.doi.org/10.2801/741212 (дата звернення: 23.04.2017).

Chambre des Metiers. Luxembourg. URL: http://www.cdm.lu (дата звернення: 26.04.2017).

Luxembourg Tourism Policies and Trends. Etravel week for professionals by professionals. Дата оновлення: 3.03.2017.

URL: https://etravelweek.com/imported/luxembourg-tourism-policies-and-trends (дата звернення: 23.04.2017).

OECD. Education Policy Outlook: Luxembourg (2016).

URL: www.oecd.org/education/ policyoutlook.htm (дата звернення: 26.04.2017).

Reforme de la Formation Professionnelle. Journal Officiel du Grand-Duché de Luxembourg. № 220. P. 3273–3285.

URL: http:// eli.legilux.public.lu/eli/etat/leg/loi /2008/12/19/n19 (дата звернення: 24.04.2017).

The Travel & Tourism Competitiveness Report 2015. Growth through Shocks: Insight Report. World Economic Forum. Geneva, 2015. 519 p.

URL: http://www3.weforum.org/docs/TT15/WEF_Global_Travel& Tourism_Report_2015.pdf (дата звернення: 23.04.2017).

University of Luxembourg. URL: http://wwwen.uni.lu/ university/about_the_university/governance (дата звернення: 23.04.2017).

Verfassung des Großherzogtums Luxemburg vom 9 Juli 1848 in der Fassung der Bekanntmachung vom 17. Oktober 1868.

URL:  http://www.verfassungen.eu/lu/luxemb68.htm (дата звернення: 24.04.2017).

 
Повний текст: PDF (укр.)